Типові помилки при складанні ЗНО з української мови та літератури

Кожен учень на тестуванні бажає отримати ті самі недосяжні 200 балів, однак мало кому це вдається. На проходження тестування впливає багато факторів, серед яких основними постають брак часу, неуважно прочитане завдання та банальне незнання відповіді. І якщо останній фактор можна попередити завчасно, наприклад, скориставшись пошуком репетиторів на сайті Parta.ua, то перші два залежать від самих учнів.

В цій статті піде мова про типові помилки, які допускають учні при складанні незалежного оцінювання.

Типові помилки на ЗНО з української мови

Саме брак часу – одна з найголовніших проблем, яка заважає учням. Через страх не встигнути багато хто читає завдання наспіх, іноді навіть не дочитуючи всі варіанти відповідей. Нижче наведені типові помилки на ЗНО з української мови під час проходження тестування:

• Рід іменників. «Ви мили голову шампунню чи шампунем (чол.р.)? Готуєте пасту з бешамеллю (жін.р.) чи бешамелем? А листи вам листоноша (спільний рід) приніс чи принесла?» Якщо ця тема важка для розуміння, спробуйте запам’ятати рід сумнівних слів через асоціації.
• Вживання прийменників. «Страждати не із-за розлуки, а через розлуку; зустрітись не в шість годин, а о шостій годині; не на протязі години, а протягом години».
• Визначення частин мови:
  - Іменники, схожі на прикметники: Військовий корабель (прикм.); він мріяв стати військовим (ім.).
  - Не числівники: подвійний (прикм.), одиниця (ім.), удвох (присл.).
  - Форми дієслова: пророслий (дієприкм.), сміючись (дієприсл.).
  - Прислівники та інші частини мови: вивчити вірш напам’ять (присл.), подарувати на пам’ять (прийм.+ім.).
  - Службові частини мови: коло (прийм.) хати; гарна, наче (спол.) квітка; хай (частка) пише.
  - Слово «що». Може виступати в ролі займенника або сполучника: «Я гадки не маю, що вона хоче зробити» (займ. в ролі додатку). «Я знаю, що їй треба щось зробити» (спол.).
• Лексичні помилки: не здавати ЗНО, а складати; не вірний вибір, а правильний; не приводити приклад, а наводити, тощо.

Типові помилки на ЗНО з української літератури

Зазвичай учні найбільше плутаються в питаннях, що стосуються великих епічних та драматичних творів, як-то, наприклад, віднайти, прототипом якого літературного героя в романі Яновського «Майстер корабля» був Олександр Довженко. Складність нових тестувань ще полягає в хаотичності розташування запитань. Раніше вони йшли в хронологічному порядку розвитку української літератури, через що була невелика ймовірність відповісти правильно майже навмання.

Варто пам’ятати, що майже в кожному питанні прихований «ключ» до відповіді, тому треба уважно читати завдання з відповідями та знаходити такі слова-маркери. Нижче наведені приклади завдань, де учні допускають помилки:

1. Віднайти рядки, в яких відчутні ознаки певного літературного напрямку. Всі літературні тексти знати неможливо, тому потрібно запам’ятати характерні риси того чи іншого напрямку, щоб орієнтуватись серед творів. Наприклад, потрібно віднайти текст із ознаками постмодернізму. Знаючи, що головною ознакою цього напрямку є інтелектуальне, «пікантне» глузування, неважко буде обрати потрібний варіант.
2. Розпізнати образ героя по рядках. Для цього необхідно хоч трохи орієнтуватися в сюжетах літературних творів, звідки беруть завдання на ЗНО. «Як боляче пальчика серп розітнув…» - про Мавку, адже за сюжетом саме вона втяла собі руку, коли мати змусила її жати. Саме завдання на обрання відповідностей приносить найбільшу кількість балів учням, тому і є найскладнішим. Тут питання стосуються авторів, їхніх псевдонімів, стильових течій, назв творів, героїв тощо.
3. Вміти аналізувати художній текст. Багато хто плутає тему з ідеєю твору, не розрізняє художні засоби (наприклад, метафору та алегорію). Також варто орієнтуватися в жанровій системі, звернути особливу увагу на такі поняття як верлібр, сонет, білий вірш тощо. Вміння аналізувати художній текст дає можливість правильно відповісти на 5 запитань.

Типові помилки при написанні творів

Написання творів – це вільне поле для висловлення думок та формування їх в цілісний текст. Тут вже немає варіантів відповідей, тому в разі складнощів навіть методом виключень не скористуватись. Саме під час творчого завдання учні допускають безліч орфографічних, пунктуаційних, граматичних, лексичних та стилістичних помилок. Детальніше про основні помилки при написанні творів:

• Помилки слововживання. «Не дивлячись на те, що вона розбила коліно, вона не впала духом». Конструкцію «не дивлячись на» правильно замінити на «незважаючи на». «Я відношусь до цього нейтрально». Слово «відноситись» в цьому випадку треба замінити на «ставитись». «У наш час соціальні мережі стали досить розповсюдженим явищем». Слово «розповсюджений» хоч і є в тлумачному словнику української мови, проте воно було введене штучно по аналогії до російської мови. Краще вживати слово «поширений».
• Граматичні помилки. «Мене надихають їх вчинки». Замість русизму «їх» правильно вживати «їхні». «Наведемо приклад з історії». «Наведемо» - дієслово в майбутньому часі, в цьому випадку варто вжити дієслово наказового способу «наведімо». «Писати твір на українській мові». Доречно вживати орудний відмінок, тобто «українською мовою».
• Пунктуаційні помилки. «Адже, свобода це велика відповідальність». Слово «адже» - не вставне, тому комами не виділяється, а от перед словом «це» потрібно поставити тире (між підметом та присудком). Також учні роблять чимало помилок, пов’язаних з прямою мовою.
• Орфографічні помилки. Наприклад, пишуть «по справжньому», «теж саме», «з давніх давен», «мабудь» замість «по-справжньому», «те ж саме», «з давніх-давен», «мабуть».
• Русизми та суржик. «Яка йому разниця?», «самий найкращий», «так як», «три роки назад», «я не виключення», «ставити питання», «благополуччя», «більше того».

Окрім цього, твір має бути з чіткою структурою, яка передбачає наявність тези, двох аргументів, прикладів з літератури, власного життя чи історичних фактів, а також висновку. Звісно, це завдання багато хто пише із творчим підходом, проте через недотримання шаблону з учнів також знімають бали. І наостанок, чи не найчастіша помилка, за яку знімають бали при написанні твору, - почати висновок зі слів «Я вважаю…».