Омар Хайям - видатна особистість середньовічного Сходу, один із учених свого часу, філософ, математик, астроном, поліглот і поет. Все світню славу принесли йому невеликі чотиривірші - рубаї.

Вони вражають філософською глибиною і лаконічністю форм, сміливістю думок і любов’ю до життя. Чотиривірші, з’єднані в одну збірку «Рубайят», різноманітні за своєю тематикою. Тут є і роздуми про сенс людського життя, про нескінченність пізнання, про справедливість і гідність.

Вічні цінності життя, радість і печаль буття розкриваються в безсмертних віршах Хайяма. Проникнувши в таємниці філософії, медицини, астрономії, Хайям випередив свій час у пізнанні різних сторін життя, і проте зізнається в своїх віршах:

Я тільки й знаю, що знання шукаю
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю вже сімдесят два роки
І бачу, що нічого я не знаю.
(Переклав з фарсі Василь Мисик)

Найвищою цінністю в уявленні поета є саме життя, свобода, знання, спілкування з мудрецями і природою, з друзями. Оспівуванню любові і простих людських радощів присвячено багато рядків Хайяма:

Боюся, що більше ми не вернемось додому
Ні з ким не стрінемось у обширі земному.
Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм!
Бо що нас потім жде, не дано знать нікому.

У коротких і сильних віршах поета звучать сміливі роздуми про несправедливий устрій суспільства, мрії про ідеальний світ, заснований на правді і благородстві.

Якби творцем я був, я б ці коловоротні Минливі небеса у світові безодні Повернув без жалю й такі створив, щоб завжди Могли сповнятися бажання благородні.

Хайям уміє бачити гіркоту життя, не відмовляючись від її радощів. Він насміхається з лицемірів і ханжей, утверджує вільний розвиток духу, відмовляється від поклоніння догмам і авторитетам. Автор рубаї постає у своїх віршах як гуманіст і правдолюб, життєлюбний скептик і раціоналіст.

«Рубайят» - настільна книга на всі часи. Вона утверджує вищі життєві цінності, додає оптимізму, радує своїм досконалим віршем, щедро дарує читачу нестаріючу мудрість Сходу.