Орден вагантів

Коли спір почується:
«Йдіть у світ безкраїй!»,
То ченці збираються,
Клірик¹ поспішає,
І левіт² про Біблію
Тут же забуває —
В орден³ всі вливаються,
Що життя спасає.

Наш статут наказує:
Зважте все старанно!
У житті поводьтеся
Тільки бездоганно!
Вам не личить знатися
З кліриком захланним,
Що ні з ким не ділиться,
Що з нутром поганим.

Милосердя любимо
І добра дорогу;
Обіцяєм кожному
Нашу допомогу.
Приймемо багатого
І людину вбогу,
Ту, котру побожнії
Гонять од порога.

В ордені вагантському
Ми ченцеві раді,
Щедрому пресвітеру⁴ його відраді,
Вчителям і клірикам,
Школярів громаді,
А найбільш — студентові
В гарному наряді.

Шваби, сакси, мєйсенці⁵,
Наші друзі славні,
Що до нас зібралися
З міст і глухомані,
Постанови слухайте
Наші бездоганні:
«Згиньте люди скнаристі,
Скупарі захланні!»

В орден ми приймаємо
Чесних і лукавих,
Дужих, сили сповнених,
Немічних, кульгавих,
Виснажених старістю,
Молодих і жвавих,
До Венери⁶ жадібних
І до неї млявих.

Миролюбних, лагідних,
Буйних, інтриганських,
З Швабії, з Італії
Та з країн слов'янських,
І маленьких карликів,
І людей гігантських,
Тихих, скромних вдачею
І бундючно-панських.

Орден відкриває нам
Істину єдину:
Тут ми щастя знайдемо
Й радісну годину.
Нам миліше в ордені їсти буженину,
Ніж ячмінне вариво
Та суху скорину.

Орден наш родиною
Слушно звати стану:
Ми ж бо всіх приймаємо —
З будь-якого стану.
Ще раз проголосимо
Твердо, без обману —
Всіх у нас стрічаємо,
Як рідню кохану!

Тут нам заборонено
Прокидаться зранку:
Всяка нечисть юрбами
Бродить до світанку
І облудні видива
Шле нам без устанку —
Дурень хай зістрибує
З ліжка до сніданку!

Тут нам заборонено
Утреню⁷ служити —
Вставши, краще в затінку
Снідання спожити.
Вина ми смакуємо
І курчаток ситних,
Одного лиш лячно нам —
Не програти б свити!

Мати дві одежини
В ордені негоже:
Хто тут одягається,
Мов якийсь вельможа,
Мусить щось програти нам —
Це підтвердить кожен.
Зайвого ж позбутися
Гра всім допоможе.

Хто бажає йти до нас,
Хай собі затямить:
Дорожиш сорочкою —
Жертвуй-но штанами!
І не мрій про чоботи,
Тішся постолами,
Бо тебе відлучимо,
Як не згоден з нами!

Поки не наївся всмак,
Не виходь із хати:
Вміє найскупішого
Бідний упрохати;
Може й мідячок не раз
Добрий приріст дати —
З ним гравець удачливий
Виграє дукати⁸.

Хай не дмуть в обличчя нам
Грізні вітровії,
Слізьми хай не миється
Бідний в безнадії
І про кращу доленьку
Не втрачає мрії,
Бо, бува, за лихом йдуть
Радісні події.

Всім, кого зустрінете,
Треба пояснити,
Чом гріхи ви мусите
Піснею хулити:
«Щоб нечесних гудити,
Чесних похвалити,
Чесно від цапів овець
Чесних відділити».

¹Клірик — служитель культури якої-небудь церкви.
²Левіт — старозавітний священик.
³Орден — організація, об'єднання людей з певним статусом.
⁴Пресвітер — священик.
⁵Шваби — німці, які населяли герцогство Швабія (одна із давніх назв Німеччини).
⁶Венера - римська богиня кохання і вроди.
⁷Утреня — ранкове богослужіння в церкві.
⁸Дукати — стародавні срібні, а згодом, золоті монети.

Древний эпос
Орден вагантов (сокращенно)