З приповістей соломонових

Про повагу до батьків і старших. Зберігай у пам'яті, мій сину, науку батька свого й не забувай нагадувань матері своєї! Заховай їх у серці назавжди. Коли йтимеш, вони будуть тебе супроводжувати; як ляжеш, стоятимуть на варті біля тебе, а коли прокинешся, розмовлятимуть з тобою. Бо наказ є смолоскипом, а наука — світлом.

Про допомогу вбогим. Хто допомагає бідному, той позичає Господу: він платить йому за його добродійства. Хто затуляє вуха на благання бідного, той сам буде кликати, і ніхто йоги не почує. Не відмовляй зробити добро, кому належить, і не говори: «Прийди ще раз, завтра тобі допоможу»,— якщо можеш зробити це сьогодні.

Здобудь собі добре ім'я. Добре ім'я має більшу вартість, ніж велике багатство.

Будь чесний і правдивий! Правдиве слово існуватиме вічно, а брехня — всього одну хвилину. Відвернись від фальшивого рота, облудні уста віддали від себе! Нечесно зароблене майно не принесе щастя. Нагромадження скарбів нечесним способом — це немов дим, що розвіється, це не що інше, як шукання смерті.

Будь скромний! Де зарозумілість, там буде і ганьба, тому в діяннях скромного — мудрість. Гордість призводить до упадку, а скромного чекають почесті. Хто має впасти, стає спочатку гордим, а пиха приходить перед самим його упадком.

Уникай поганого товариства. Держися здалеку від лихих людей, бо серце їх прагне до шкоди, а їхні уста вказують шлях до нещастя. Моя дитино, якщо грішник хоче тебе спокусити, не йди за ним!

Працюй! Ледачі руки приводять до вбогості, а роботящі — збагачують. Хто управляє свою ниву, матиме хліба доволі, а хто стане ледарювати, скоро збідніє.

Народное творчество
С Притчей Соломоновых (сокращенно)