Мені здається, що людина мисляча, здатна зрозуміти цей вірш, не вживатиме слів типу "туфтааааа"
Стих крайне не логичен и примитивен, я понимаю почему ты перепутал его с женским. Открыл почитать Лермонтова, потом открыл это и понял на сколько ничтожные наши стихи,пойду-ка Есенина почитаю.
Ценность поэтов золотого века сильно преувеличена. Как и их талант. Я все.
В соняшника були руки й ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки вітром,
Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.
І купався коло млина і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари у небі…
І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:
-Дайте покататись, дядьку!
А ні, то візміть хоч на раму.
Дядьку, хіба Вам шкода?!
Ты мне скажи, где здесь рифма?
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
Весь смысл "между строк". Рифмы нет, ритм сбит, слишком много художественных приемов. С первого раза невозможно его понять, нужно перечитывать и перечитывать. Говорят, это мастерство автора и у всего есть скрытый смысл, а я думаю, что это просто плохой стих. С какой стати его вообще дают учить детям в школе, если его смысл понятен только взрослым? У Лины Костенко намного лучше стихи.
Цей вірш вивчається в 11 класі. Особисто мені він зрозумілий, якщо для когось ні, то це його особиста справа, у 17 років уже давно пора мислити по-дорослому
Дійсно хороший вірш. Написаний від душі і вчиться дуже легко. А "туфта" він лише для "глибоко мислячих любителів української поезії".
Премерзейший стих, учить невозможно. Терпеть не могу интимную лирику, а особенно ТАКУЮ.
Ну очень сложно учить.. Смысла не понял вообще. Ахах Сеньйорита акация,добрый вечер ))
Ліричний герой згадує минулі дні й радіє, що вдалося притишити біль у серці від нещасливого кохання. Але осіння краса акації знов розбудила приспані почуття.
У поезії «Синьйорито акаціє, добрий вечір…» поет змальовує незвичну картину зустрічі із забутим коханням, що завдавало ліричному герою тільки болю. Здавалося, що все забулося, зле акація, облита пожежею осені, нагадала про давні почуття.
Ой, акація буває кущова і деревна, я звісно не можу стверджувати до кого саме тут автор звертався і, що мав на увазі, але САМ ТИ СКА КУЩ
один раз прочла - і вже вивчила
чудовий вірш
слів немає висловити свої враження
треба любити рідну літературу (^_^)
Что хрень, то хрень... С первого раза невозможно ни прочитать, ни понять тем более. Бедные школьники.
и это учить... Дайте мне Шевченко выучю, а это туфта... Где смысл писателя или писал под чем-то. короче ужас
Стих - бесподобен! В нём глубокий смысл - он о любви и страсти которая была давно,угасла,переболела,забылась и снова появилась и вспыхнула. Но, считаю, что он действительно не для детей и подростков, а для людей более зрелых и знакомых с этими чувствами.
Стих просто наполнен высоким, душевным смыслом. А мы просто не рубим фишку
Аналіз вірша Миколи Вінграновського "Сеньйорито акаціє, добрий вечір...":
Тема: Розкриття почуттів, які спалахнули на схилі літ.
Ідея: Відчуття давно забутого кохання, яке приносило більше муки від не розділених почуттів, ніж радості.
Автор використовує у вірші художний прийом - аксюморон: "колюче щастя".
Також використовує епітети: "годину суху та вологу", "пожежо моя", "осінній я".
Риторичні запитання: "Хто воно за таке любов?", "Вже б, здалося, нащо мені?", "Ви з якої дороги, пожежо моя?.."
Рядок "Ви з якої дороги, пожежо моя?" порушує загальний ритм вірша, що підкреслює особливу схвильованість чоловіка. Легка втома відчувається у рядках: "Сеньйорито, вогонь на плечі - Осінь, ви і осінній я..." Адже для героя настала пора, "Коли стало любити важче, І солодше любити знов..." Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша «осінь зійшла по плечі», то тепер — «вогонь по плечі». Коханню підкоряється будь який вік.
Ну Колян шарит, чеXD Только вот по факту, действительно странный стих, может я не на столько "тонкая творческая натура", но все же, есть с чем сравнивать и данный стих не столь примитивный, сколько глупый...
Добавить комментарий | ↑ в начало |