Освітній рівень «Бакалавр», «Магістр» та «Phd»: у чому різниця

Вища освіта в Україні та світі пропонує студентам здобувати чотири ступені, кожен з яких характеризується окремим освітньо-кваліфікаційним рівнем. Серед них – бакалавр, магістр, доктор філософії або мистецтв (phd) і доктор наук.

Розберімося, чим характеризуються та відрізняються ці кваліфікаційні рівні, і які можливості перед студентом відкриває кожен із них?

Найперше, що варто сказати, що усі ці освітні рівні – своєрідні сходинки, вони йдуть від простішого до складнішого, від загальних знань та вмінь до навичок і компетенцій у вузькій спеціалізації, і тому ви не можете одержати ступінь магістра, не завершивши бакалаврат, і не зможете перейти одразу після бакалаврату до аспірантури. Розглянемо кожен з рівнів:

Освітній ступінь «Бакалавр»

Що необхідно для вступу: скласти ЗНО, надати диплом про завершену шкільну освіту.
Тривалість навчання: 4 роки для більшості спеціальностей, але для медичних – на кілька років довше.
Перспективи після випуску: Працевлаштування за спеціальністю або продовження навчання на магістратурі.

Освітній рівень бакалавр – це перший щабель вищої освіти, до якого більшість молодих людей звертаються одразу по завершенню шкільної освіти.

До 2016 року повною вищою освітою вважалися ступені спеціаліста та магістра, а бакалаврат вважався неповною вищої освітою. І хоч ці стереотипи живуть і досі, з 2016 року бакалавр вважається абсолютно повноцінною вищою освітою і є достатнім для працевлаштування за спеціальністю. Після здобуття цього ступеню випускники можуть без вагань виходити на ринок праці як кваліфіковані спеціалісти. А наступні освітні ступені є сенс отримувати лише у випадку, якщо ви плануєте займатися науковими дослідженнями та розвивати свою кар’єру у сфері освіти та науки, або у державних органах.

Освітній ступінь «Магістр»

Що необхідно для вступу: надати диплом бакалавра та скласти ЗНО на вступ у магістратуру.
Тривалість навчання: півтора або два роки.
Перспективи після випуску: робота за спеціальністю у приватних підприємствах та органах державної влади, викладання у вищих навчальних закладах або продовження наукової кар’єри в аспірантурі.

Головна мета магістерської освіти в Україні та світі – навчити молодих фахівців усіх необхідних навичок для успішної науково-дослідної діяльності. Якщо ви наважуєтесь здобувати освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, будьте готові до того, що процес навчання буде більш сфокусований на самоосвіті, а для успішного завершення навчання вам знадобиться написати та захистити магістерську наукову роботу.

Варто також знати, що обов’язковою частиною магістерської освіти є виробнича практика, що знадобиться випускнику і під час працевлаштування, і за умови продовження кар’єри у науці.

Попри зміни в структурі освітніх ступенів відповідно до Болонської системи, багато працедавців й досі більше цінують диплом з магістратури, аніж диплом бакалавра. Разом із тим, якщо маючи диплом бакалавра, ви демонструєте працедавцю високий рівень м’яких навичок та професійних компетенцій, маєте відповідний досвід у галузі та велику мотивацію – ці фактори можуть завважити більше, аніж будь-який диплом.

Під час вступу на магістратуру, бакалавр також може змінити спеціальність. Цей процес називається перехресним вступом і для нього, крім стандартного комплексу іспитів вам знадобиться також скласти академічну різницю. Щоби не створювати собі зайвої роботи, рекомендовано уважно та серйозно обирати спеціальність. Із повним переліком вищих навчальних закладів за напрямками освіти ви можете ознайомитися на сайті Парта.

Освітній ступінь «Доктор філософії/ Phd» та «Доктор наук»

Що необхідно для вступу: надати диплом магістра, сформульовану тему дослідження та успішно скласти вступні іспити в аспірантуру.
Тривалість навчання: чотири роки.
Перспективи після випуску: викладання у вищих навчальних закладах, наукове керівництво магістерськими та бакалаврськими дослідженнями, проведення наукових досліджень самостійно або у колективі науковців.

Доктор філософії/творчості або Phd – це найвищий формальний рівень, якого ви можете досягти в освіті та науці. Зазвичай до аспірантури та докторантури вступають ті, хто визначилися із кар’єрою на академічній ниві. Під час навчання на цих кваліфікаційних рівнях, аспіранти та докторанти мають значно меншу кількість аудиторних годин із викладачами, аніж це було на попередніх рівнях. Більшість часу та зусиль мусить приділятися самоосвіті, саморозвитку і підготовці власного дисертаційного дослідження. Ступінь Доктора філософії або Доктора наук призначається лише за умови успішно захищеної дисертації, однак тут цей процес є значно більш серйозним та тривалим, аніж у магістратурі.

По завершенні аспірантури, доктори філософії можуть викладати у вишах, займатися науковими дослідженнями, публікувати монографії або навіть впроваджувати новітні методи й інновації у професійній діяльності.

Немає універсального рішення про те, чи варто зупинитись на рівні бакалавра, влаштуватися на роботу та продовжувати професійний розвиток, чи краще слід і далі йти академічними сходинками до магістратури й аспірантури. Це рішення кожен студент або випускник приймає самостійно, залежно від його унікальних прагнень та здібностей. Для тих, хто відчуває хист і пристрасть до науки, а також не хоче завершувати університетське життя чи не найкращим рішенням буде продовжувати навчатися. Для тих же, хто сприймає освіту як засіб влаштуватися на престижну роботу – можна зупинитися і на першому освітньо-кваліфікаційному рівні. Головне тут пам’ятати, що яким би не був ваш вибір, він не є незворотним. І у випадку, якщо для підвищення на роботі вимагатимуть диплом вищого рівня, ви завжди зможете повернутися в академію, щоби його здобути.