Час правління імператора Октавіана Августа ознаменований залученням до відродження могутності імперії Риму найталановитіших письменників нового покоління, серед яких були лірик Горацій та епік Верґілій.

Розбещеність верхівки суспільства, жадоба розкошів, стомленість народу війною — все потребувало високого рівня чеснот, які б стали еталоном для римлян. Цим естетичним ідеалом епохи стала монументальність, гармонійність і ясність у філософії і культурі.

Твори Вергілія — «Буколіки» («Пастуші пісні»), «Георгіки» — були проникнуті тонким відчуттям природи, оспівували благородну мирну працю пастухів і хліборобів.

Мудрий правитель Октавіан Август, щоб вселити в римлян впевненість і гордість за свою державу, радить Вергілію написати поему на сюжет із стародавньої римської історії, і навіть під час своїх воєнних походів імператор не забуває про це, просить Вергілія надсилати частини поеми.

Талановитий поет-патріот з піднесенням береться за роботу над «Енеїдою», він вірить, що римляни знаходяться під опікою богів, Рим завжди процвітатиме, він — вічне місто.

Поема складається з 12 книг: перші 6 книг тематично близькі до «Одіссеї», наступні 6 — до «Іліади» Гомера. Твір пронизує думка,пов'язана з майбутнім Риму:сама історія виникнення міста, її засновники говорять про історичну місію, призначену йому долею і богами.

Як і в творах Гомера, Верґілій подає два плани: життя богів і життя людей.

Якщо ж герої Гомера іноді йдуть проти волі богів і навіть перемагають, то Еней Вергілія завжди виконує волю богів.

В образі Енея втілені основні ідеали і доблесті епохи Октавіана Августа: благочестя, любов до членів своєї родини, мужність, вірність своєму обов'язку, дружбі. Після падіння Трої Еней був змушений покинути рідне місто. В дорозі кораблі героя відносить сильною бурею, яку створила Юнона, до берегів Карфагену, ' де Еней гостює у цариці Дідони. Розповівши про своє життя, про падіння Трої, він звабив царицю й одночасно закохав у себе.

Поки розказує він, то очей не відводить від нього...
В домі порожнім сама на покинутім ложі сумує,
Лежачи там. Як відсутній — відсутнього бачить...

Але за наказом Юпітера Еней мав залишити Дідону і плисти в Італію. З "горя цариця покінчує життя самогубством.

Еней, спустившись у підземний світ, дізнається від покійного батька Анхіза про свої майбутні подвиги: в Італії він переможе місцеві племена, а його нащадки побудують тут славетне місто Рим, яке буде володарювати над іншими народами.

В Італії він заключає союз із латинським народом і хоче одружитися з їхньою царівною Лавінією. Натомість проти цього виступає цар племені рутулів Турн. Еней б'ється зброєю, дарованою богом-ковалем Вулканом. На щиті зображена вся майбутня історія Рима:

Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий І незчисленні усі, послідовно проваджені війни Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих Як вони граються сміло, до матері як припадають, Як і вона, повернувши до них свою шию могутню Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне Нарешті Еней у двобої переміг Турна і одружився з Лавінією.