Учебно-воспитательный комплекс "Елка"

Супер НВК! Хороший колектив, відповідальні педагоги,Світлані Степанівній окремо спасибі за початкову школу!

Почему в группах в летний период присутствуют дети разные по возрасту, например: в группе "Грибочки" рядом с детьми 5 летнего 6-летнего возраста дети 7-8-9 летние, это что эксперимент и кто взял на себя такую ответственность, директор? Почему ради прихоти кого-то должны морально и психически страдать и дети и воспитатели. Старшие дети угнетают малышей, бьют в результате некоторые дети не хотят идти в садик, это ради чьего блага сделано. Директор чем думает или у нас "за деньги и поп пляшет"? С этим вопросом я буду обращаться не только к сотрудникам детсада, виновные в таком безобразии должны нести ответственность по Закону или просто написать сразу заявление "по собственному желанию" и до свидания. Наши дети -наше будущее и с малолетства отдавать его в руки таких подозрительных с точки зрения морали воспитателей просто преступление. О чем можно говорить?

Угамуйтеся, “чомучки”,
Киньте пустощі на мить,
У свої цікаві ручки
Руки мамині візьміть.

А тепер — погляньте зблизька —
Правда ж, любите ви їх?
Руки мамині — колиска
Для великих і малих.
Не знаю чому так, але нічого поганого в цьому не бачу, до речі, в літній період по всій Україні так є все ок з дітьми .

Трохи запізнюємося в садок, бо погода дощова, так хотілося капельку доспати, і ця капелька нам потім обернулася запізненням...вже на підході до " Ялинки" нас обганяє маршрутка, я дивуюся, не задоволена звичайно, бо так зручно йти по недавньо прокладеному асфальту, а тут ще треба відійти трохи. пропустити її... і відразу за нею їде неоплан, автобус великий красивий,мене спочатку аж переповнило негативом, що тут роз"їздилися, один за другим, як з дітьми дойдеш коли такий рух..., але побачивши красивий автобус попустило, Слава Богу і у нас таке їздить ))), десь у голові закралося, за дітьми , які в лагері дитячому, може в них екскурсія... Так і було, він зупинився навпроти центрального входу, директорка зустрічала його вже, здається давала команду виходити дітям, бо по мобільному щось говорила " виходьте", йшов дощ, видно щоб не змокли.... привіталася й зайшли в групу... Мала як завжди симулятор ще той, переодягнулася, а заходити не хоче, хниче.., вийшла нянічка і забрала її, я швидко закрила двері, щоб глядачів у театрі, який проводить моя Квіточка було менше ) . Затримуюся в коридорі слухаю чи не буде плакати, і насолоджуюся співом діточок.... це щось ... співає в міру голосно пісня з каналу " Малятко ТВ" , вони переспівують цю пісню, а коли закінчилася. просять включити ще нашу Тетяну Іванівну. ( там слова такі були : " а для мами і для тата рідною дитинкою..." ) не знаю чому, але в мене чуть сльози не пішли. Зрозуміла що все ок, вихожу на вулицю, накинула капюшон бо дощ не перестав, на виході центральному зустрічаю дітей, вони сідають в автобус, який я називаю неоплан , і не повірите -- сама директор наша - Світлана Степанівна їх перераховує стоячи під дощем з неприкритою абсолютно головою,дощ не лив, але за пару хв. промокнути можна було ... я стала швидко біля паркану, і спробувала сфоткати, але діти вже майже зайшли всі, тому фото тільки два такі-сякі вийшли.
Чому я пишу це, хочу подділитися позитивом , адже не кожного дня помічаєш щось хороше, чи через його відсутність, чи через зайнятість, переймання справами по роботі, домашніми чи просто не бажанням щось помічати... Але як приємно коли прибереш дома, а тобі подякують, звариш їсти смачне,( не для галочки) і тобі скажуть що дуже смачно ), чому нам не дякувати , просто подякувати за такі старання. Описала день сьогодняшній, дощовий і пасмурний, який виглядав бути не найкращим , але дощ дощем, а ми облаштовуємо навколо себе життя яке нам підходить і нам пободається. Я подякую і директору і виховательці і нянічці, за щиру любов і за найкраще ,я рахую,відношення до своєї роботи, до обов"язків, до наших діточок. Дай їм Боже здоров"я!

О,дякуєме! Ви найшли хоть дашо прекрасне у бардакові))) Ха-ха-ха)