Реферат: Походження і значення терміну Русь

Приведемо ще один, більш “свіжий” приклад. Як вважає Б. А. Рибаков, “...древности V-VII вв., обнаруженные по р. Рось, несколько севернее ее (до Киева) и южнее ее (до начала луговой степи), следует связать с конкретным славянским племенем - русами или росами.
Поширення імені росов-русов на сусіднє антське плем'я жителів півночі відбулося, мабуть, у VI в. у зв'язку зі спільною боротьбою проти авар і Візантії, коли анти Посемья, верхів'їв Сули, Псла, Ворскли і Дінця ввійшли в союз с могутніми і багатими росами-русами Середньої Наддніпрянщини. Найдавнішою формою самоназви росіян було, мабуть, “рос”, засвідчене і Псевдо-Захарием Ритором для VI в., і топонімікою, і візантійськими авторами. Зміна “о” на “у” могла відбутися пізніше (у VIII-IX вв.), коли в Наддніпрянщині з'явилося багато вихідців з північних слов'янських племен, для яких більш характерно “у” - “рус”. Зміну “о” на “у” ми бачимо й у назвах сусідніх народів: булгари і болгари. “Російська Правда” у її найдавнішій частини зветься “Правда Роськая”. Арабомовні і персомовні автори завжди уживали форму “рус.”, а греки “рос”. До цього можна додати, що ім'я антского вождя звучить в автора VI в. - Боз, а в автора XII в. - Буз”.
Однак подібні гіпотези незадовільні по декількох причинах. По-перше, за всіма законами словотвору, етнокатойконім з цього гідроніма повинний мати форму “Ръшане”, а не русь/рось. По друге, філологи вже неодноразово звертали увагу на те, що чергування звуків О/У чи Ъ/У в східнослов'янських діалектах практично неймовірно, про що Г.А. Хабургаев пише:
““Нет для этого этнонима опоры на восточнославянской почве и в плане этимологическом: известные попытки связать Русь с названием реки Рось лингвистически несостоятельны – для славянских диалектов рассматриваемого времени чередования о/у и даже ъ/у невероятны (учитывая, что термин русь появляется около IX столетия!); а сам этноним в славянской среде известен только
с у в корне. И вообще этот термин на Киевщине не обнаруживает никаких ономастических соответствий, и его появление здесь явно было связано с необходимостью общего наименования для
нового территориально-политического объединения, которое непосредственно не соотносилось ни с одним из прежних племенных объединений, а потому не могло использовать ни одно из прежних местных наименований”
Іншими словами, назва русь не могло бути похідним від кореня рос-. Нарешті, по-третє, останні історико-географічні вишукування В.А. Кучкина безперечно довели, що басейн ріки Рось увійшов до складу Російської землі (у вузькому змісті цього словосполучення) лише при Ярославі Мудрому, тобто в другій чверті XI в. До цього південна границя Київської Русі проходила північніше, що добре підтверджується археологічними матеріалами. Зокрема В.В. Сєдов відзначає, що південною границею території, населеної літописними племенами полян (а саме з нею ідентифікується літописна Російська земля у вузькому змісті), “служив вододіл між правими припливами Дніпра - Ірпенью і Россю. На південно-сході полянам належали околиці Переяславля. Басейн Росі мав змішане населення. Тут поряд зі слов'янськими курганами відомі численні могильники тюркомовного населення”.
Іншим прикладом спроби “слов'янізації” назви русь може служити зведення цього етноніму (природно, це визначення - умовне) до топоніма Русява (Стара Русса). Однак і тут дані лінгвістики не підтверджують такий можливості: похідної від Русяві могла бути тільки форма рушане, що добре підтверджується джерелами: “выеха Федір посадник з рушани і з Литвою”.
Отже, приходиться констатувати, що дотепер походження імені “русь” продовжує багато в чому залишатися настільки ж загадковим, як і двісті років тому.
Крім лінгвістичних “дивин” з його вживанням у джерелах зв'язаний і ряд логічних питань:
Чому термін русь суцільно і поруч використовується для номінації представників різних народів?
Якщо погодитися з тим, що це ім'я слов'яни одержали від варягів (що, повторюю, зараз представляється найбільш ймовірною гіпотезою), те чому воно не зустрічається в скандинавських джерелах?
Чому східними слов'янами було запозичено саме це ім'я, а не ім'я варяги (до речі теж невідоме скандинавським джерелам)?

Бесплатно скачать реферат "Походження і значення терміну Русь" в полном объеме