Реферат: Вступ Румунії у Першу світову війну на боці Антанти

Брусиловський наступ, що одержав також назву Луцького прориву, тривав близько чотирьох місяців. "Тактичні результати цієї битви, - писав історик Головін, - були величезними. Було узято в полон 8 924 офіцера, ...захоплено 581 гармати, 1 795 кулеметів, 448 бомбометів і мінометів. ...Таких результатів не досягала жодна наступальна операція наших союзників у 1915, 1916 і 1917 роках". Усього ж за час Брусиловського прориву супротивник втратив до 1,5 мільйонів військовослужбовців. Втрати росіян були втроє менше, з них убитими 62 тисячі чоловік.
На прикладі Брусиловського прориву і битви на Соммі можна порівняти, яких результатів і при яких силах досягали наші союзники і російська армія.
На Західноєвропейському фронті англо-французи при 4-кратній перевазі в живій силі і 5-кратному - у важкій артилерії в битві на Соммі відвоювали лише 240 квадратних кілометрів, втративши 794 тисячі чоловік ( німці - 538 тисяч ). Після важких втрат 1914-1915 років російська армія здійснила Брусиловський прорив в смузі 550 кілометрів на глибину 60-150 кілометрів. Маючи незначну перевагу над австро-німецькими військами (573 тисячі чоловік у росіян і 448 тисяч у німців, 1170 легких і 168 важких гармат з нашої сторони і відповідно 1301 і 545 - з боку Німеччини ), за час проведення операції росіяни зайняли 25 тисяч квадратних кілометрів, полонили понад 450 тисяч чоловік, більш 1 мільйона знищили при власних утратах 500 тисяч чоловік. Тільки в результат цієї операції супротивник втратив у два рази більше людей, чим у сукупності в боях у Вердена і на Соммі.
Наслідки Брусиловського прориву перевершили всі сподівання. Австро-угорські війська потрапили в катастрофічне положення. Були перекинуті шість дивізій з Австро-італійського фронту. Італія була врятована. Щоб виручити свого союзника і врятувати його від остаточного розгрому, Німеччина перекинула з Франції, з-під Вердена, де в самому розпалі йшли запеклі бої, 11 дивізій на російський фронт. Армії Брусилова зштовхнулися в боях навіть з турками. Одержав полегшення і Солоникський фронт. Таким чином, Брусиловський наступ помітно полегшив положення союзників Росії.
Однак цей успіх російської армії літа 1916 року не приніс Росії вирішального стратегічного результату через відсталість і бездарність верховного командування, відсталості транспорту, відсутності озброєння і боєприпасів. Все-таки наступ російських військ у 1916 році зіграло велику роль. Воно полегшило положення союзників і разом з наступом англо-французьких військ на Соммі звело нанівець ініціативу німецьких військ і змусило їх надалі до стратегічної оборони, а австро-угорська армія після Брусиловського удару 1916 року вже не здатна була до серйозних наступальних операцій.
Під впливом перемог Брусилова 14 серпня 1916р. у війну на стороні Росії вступила Румунія. Однак ця подія тільки ускладнила становище Росії. Австро-німецькі війська швидко розгромили слабку румунську армію і зайняли Бухарест. Російський фронт розтягся до самого Чорного моря...

5.Вступ Румунії у війну на стороні Антанти

Коли Російські війська під командуванням Брусилова завдали великої поразки австро-угорським військам на Південно-Західному фронті, румунські правлячі кола порахували, що наступив зручний момент вступити у війну на стороні переможців, тим більше, що, усупереч думці Росії, Англія і Франція наполягали на вступі Румунії у війну.
Румунія, що довго вичікувала, куди подме вітер, щоб приєднатися до переможців, зненацька вирішила, що Німеччина от-от упаде і 27 серпня оголосила їй війну. У самій Німеччині був переполох: якщо навіть розважлива Румунія зважилася оголосити війну німцям, то це значить, що за кордоном сили Німеччини оцінюють дуже низько. Верховним головнокомандуючим Німеччини був призначений фельдмаршал фон Гинденбург, а фактичним розпорядником на всіх німецьких фронтах став його начальник штабу генерал Людендорф.
17 серпня Румунія самостійно почала війну в Трансільванії і спочатку досягла там деякого успіху, але коли затихли сомські бої, австро-німецькі війська без особливої напруги розгромили румунську армію й окупували майже всю Румунію, одержавши досить важливе джерело продовольства й нафти. Як і передбачало російське командування, довелося перекинути в Румунію 35 піхотних і 11 кавалерійських дивізій, щоб зміцнити фронт по лінії Нижній Дунай - Браїла - Фокшани - Дорна - Ватра.
У Росії ж багато хто був проти вступу Румунії у війну. Вона була більш корисна Антанті, як нейтральна країна. Дійсно, якби Румунія виступила на стороні центральних держав, то утворився б новий Румунський фронт, що відтянув би на себе 20 дивізій з російської сторони. Румунія ж виступила на стороні Антанти, але це несильно змінювало справу: до грудня місяця німці зайняли велику частину Румунської території, включаючи Бухарест, і утворився той же Румунський фронт, що прикував до себе ті ж 20 російських дивізій.
У Румунії був повний хаос. Розлад залізниць не дозволяв підвозити продукти і спорядження вчасно. Спершу нашим військам заборонялося знищувати важливі об'єкти, що залишаються супротивнику. Потім дозволили. А румунські скарбники точно вираховували збитки, понесені країною від кожного вибуху заводу, моста, будинку, щоб потім представити рахунок тим, хто підривав.
Румунії необхідно було передати владу в руки Росії, мілітаризувати країну (шляхи й ін.), вивести армію для навчання російськими інструкторами і спорядження. Але цього не могло бути зроблено, тому що в державі було багато людей, які підтримують Німеччину й ті, хто бажав приєднання до Румунії не тільки австрійської Трансільванії, але і російської Бесарабії.

Список использованной литературы:

1. "Агония сердечного согласия: царизм, буржуазия и их союзники по Антанте. 1914 - 1917" Алексеева И. В. – Ленинград "Лениздат" 1990 г.
2. "История Первой мировой войны 1914 - 1918" под редакцией Ростунова И.И. - Москва "Наука" 1975 г.
3. "Первая мировая война. 1914 - 1918" (сборник научных статей) Редакционная коллегия: Сидоров (отв. ред.) и др. -Москва "Наука" 1975 г.
4. "Новая и новейшая история" под редакцией Поповой Е.И. и Татариновой К.Н. - Москва "Высшая школа" 1984 г.
5. "1 августа 1914 года" Яковлев Н.Н. - Москва "Молодая гвардия" 1974 г. Бесплатно скачать реферат "Вступ Румунії у Першу світову війну на боці Антанти " в полном объеме