Реферат: Завоювання римлянами варварських племен Європи

Брут утік у Македонію, де зібрав велику армію, щоб знову іти на Рим. Але він зазнав поразки. У відчаї Брут заколовся мечем (42 р. до н. е.).
БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ МІЖ АНТОНІЄМ Й ОК¬ТАВІАНОМ. Переможці поділили між собою управління Римською державою. Антоній узяв собі східну частину разом з Єгиптом, а Октавіан — західну частину разом із містом Римом. Антоній поїхав до Єгипту, одружився із вдовою Цезаря — царицею Клеопатрою і залишився там.
Через кілька років після цього Октавіан разом із римським сенатом оголосив Антонію війну. У 31 р. до н. е. біля мису Акцій у Середземному морі відбулася вирішальна битва ко¬раблів Антонія з флотом Октавіана. Під час бою Клеопатра зляка¬лася і, несподівано для Антонія, повернула свої кораблі назад до Єгипту. Антоній поплив за нею. Флот залишився без командуван¬ня, і битву було програно.
Невдовзі після цього військо Октавіана зайняло Єгипет. Антоній кинувся на меч і заколовся. За легендою, горда цариця не захотіла стати полонянкою Октавіана. Клеопатра звеліла принес¬ти собі отруйних змій і померла від їхніх укусів.
ВСТАНОВЛЕННЯ ІМПЕРІЇ В РИМІ. Громадянські війни закінчи-лися, і єдиним правителем Риму став Октавіан, який зосередив у своїх руках усю повноту влади. Він навіть змінив своє ім'я, яке те¬пер звучало так: Імператор Цезар Август. Слово «Цезар» вказува¬ло на родинний зв'язок з Юлієм Цезарем та з його божественни¬ми предками. Ім'я Август, тобто «божественний», дав йому сенат.
Дбаючи про звеличення своєї особи, Август не забував про трагічну долю Юлія Цезаря. Він боявся, щоб і його не запідозри¬ли у бажанні стати царем. Тому він звелів називати себе титулом «принцепс», що означало «перший серед рівних». Його ім'я першим стояло в списку сенаторів, і він дістав право першим висловлюва¬ти свою думку.
Римська держава продовжувала називатися республікою, проте Август встановив у державі свою одноосібну владу. Римська держа¬ва стала імперією (27р. до н. е.).
УПРАВЛІННЯ РИМОМ ЗА ЧАСІВ АВГУСТА. Імператор Август демонстрував дуже скромний спосіб життя. Він з'являвся на ву¬лиці у простому одязі, з полотна, витканого дружиною та донь¬кою. Щоб завоювати симпатії простих людей, Октавіан безкош¬товно роздавав хліб і квитки на гладіаторські бої у цирк. Він звелів відбудовувати зруйновані храми і відновив багато старо¬винних звичаїв. При ньому Римська держава досягла найбільшої могутності.
Октавіан Август проголосив, що республіканський лад зали¬шиться таким, як і раніше. Він обіцяв нічого не змінювати в управлінні державою. Насправді ж сенат і народні збори вже мало що вирішували самостійно, а мусили виконувати повеління Ав¬густа.
Імператор був найбагатшою людиною в Римі. Він був верховним головнокомандува¬чем, верховним жерцем, народним трибу-ном, головним суддею. Сенат присвоїв йому титул «Батька Батьківщини» — «Патер Патріє». Він правив державою сорок один рік і помер у 14 р. н. е.
РИМСЬКА ФАМІЛІЯ. Сім'я (латиною — «фамілія») дуже багато значила у житті ста¬родавніх римлян. Головним у сім'ї був бать¬ко — «патер фаміліас». Він мав незапереч¬ний авторитет.
На почесному місці в домі римляни три¬мали воскові портрети (маски) своїх помер¬лих предків, а під час урочистих процесій їх виносили з дому.
Свою велику державу римляни уявляли як величезну сім'ю (фамілію) з батьком-імператором на чолі.
Імператор Август відповідав ідеалу милости¬вого та справедливого правителя.
КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО ЗА ЧАСІВ АВГУ¬СТА. В одному написі на мармуровій плиті Ав¬густ гордовито повідомляв, що він одержав Рим глиняним, а залишає мармуровим. Він вважав, що не тільки архітектура, а й усе мистецтво насамперед має служити Інтересам держави, оспівувати могутність Римської імперії, прославляти патріотизм, зображати самого Августа як справедливого і доброчесного правителя.
У Римі існував гурток поетів, на чолі якого стояв вельможа Меценат. Сам Меценат не був митцем, але він підтримував митців матеріально, підказував поетам теми для їхньої твор¬чості, захищав їх перед Августом.
У нашу мову увійшло слово «меценат» у значенні «бага¬тий і безкорисливий покровитель мистецтва».
За часів правління Августа жили і творили три знамениті римські поети: Вергілій, Горацій, Овідій.
Поет Вергілій написав поему «Енеїда» про героя Енея, сина богині Венери. Після Тро¬янської війни Еней приплив до Італії, де засну¬вав нову державу (майбутній Рим) і став за¬сновником роду Юліїв, з якого походили Юлій Цезар та сам Октавіан Август.
Поема написана звучними віршами. Ук¬раїнський письменник Іван Котляревський на¬писав жартівливу поему «Енеїда», переробивши поему Вергілія на український лад.
Поет Горацій склав багато віршів, у яких він оспівував природу, дружбу, кохання. Найвідомішою є його поезія «Пам'ят¬ник». Найкращий пам'ятник людині — це творчість, стверджує поет.
Поет Овідій своїми віршами розгнівив імператора Авгута, і той відправив його у заслання з Риму на берег Чорного моря (сучасна Румунія). Там, на засланні, Овідій дуже сумував за батьківщиною. У своїх поезіях він оплакував свою нещасливу долю, описував природу та населення чужого краю. Август не дозволив йому повернутися, і поет помер на чужині.
Ніколи в Римі не було створено стільки літературних шедеврів, як за часів Августа. Тому цю добу називають “Золотим віком” римської літератури.
РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНІХ РИМЛЯН. римляни шанували багатьох богів і богинь. Боги поділялися на дві групи: хатні (лари та пенати) і державні.
У греків римляни запозичили багато богів і богинь, але при фреска цьому дали їм свої імена. Так, головний бог Зевс перетворився на Юпітера, його дружина Гера — на Юнону. Богиня краси та кохання Афродіта стала Венерою, бог війни Apec — Марсом (див. міфологічний словничок наприкінці підручника). Крім грецьких були у римлян і свої ста¬родавні боги, наприклад Янус Дволи¬кий та богиня хатнього вогнища Веста.
ЖЕРЦІ ТА ОБРЯДИ РИМЛЯН. Рим¬ляни споруджували своїм богам храми. Коло храмів на жертовниках у жертву богам приносили биків, баранів, кіз, свиней, голубів. Частину м'яса спалю¬вали, решту — з'їдали.
У стародавньому Римі були спеціальні жерці, які за формою ну¬трощів тварини «визначали» май¬бутнє. Таких жерців називали гаруспіками.
Були ще жерці, які ворожили про майбутнє за польотом птахів у небі, їх називали авгурами.

Бесплатно скачать реферат "Завоювання римлянами варварських племен Європи" в полном объеме