Дипломная: Рельєфний портрет Василя Стефаника

Для формування застосовується цілий ряд різних інструментів, і чим кваліфікованіший майстер, тим ширше їхній асортимент. В міру заглиблення в роботу і надбання досвіду набір інструментів збільшується, тим більше що, в основному, вони саморобні.
Для початку можна обійтися найелементарнішими інструментами. Треба мати металеве або емальоване конусне відро або банку (каструльку, миску), гумову гіпсовку (або половину дитячого м'яча діаметром 10-15 см). Якщо немає металевих лопаток, можна обійтися столовою ложкою і ножем. Необхідні також пари плоских щетинних пензлів і одна волосяна, синька в порошку, шелачний лак, різний дріт для арматури, зубило, молоток, прядиво, смужки з глини і т.д.
При формуванні необхідна формувальна змазка. Вона складається із суміші стеарину з бензином. Матеріалом може служити стеаринова свічка (парафінова не підходить). Змазка готується в такий спосіб: стеарин начищають стружками, розтоплюють їх і, помішуючи, додають бензин. Потім дають суміші охолонути. Гарна змазка повинна мати густоту підталого вершкового масла або сметани. Якщо вона вийде занадто густа, то додають ще бензин і ретельно розмішують. Такою змазкою користуються усі форматори-професіонали.
Часто уживаний мильний розчин для змащення готується в такий спосіб: просте біле мило настругують у кількості, що заповнює 1/3 чайної чашки, і доливають гарячою водою до обсягу 3/4 чашки. Потім розмішують розчин пензлем до білої піни. До гарячого розчину додають очищену олію до повного обсягу чашки. Розчин цей можна зберігати довгий час, якщо охороняти від забруднення і порохів.
Деякі фахівці рекомендують суміш мила, води й оливи. Іноді роблять змащення лугом. Лужний розчин готують із попелу дерев твердої породи, прокип'яченої у воді (наприклад, міцний відвар березового попелу виходить жовтуватий, жирний на дотик). Інші пропонують просто обмежитися мильною піною.
Приведені тут рецепти дуже важливі, і їхнє правильне виконання забезпечить готування змащення гарної якості.
При формуванні круглої скульптури будуть потрібні чотирьох вугільні металеві пластинки різних розмірів (не більш 5-10 см у довжину), нарізані з тонкої міді або латуні бляхи (можна з залізі або тонкого дахової бляхи).
Уживаний при формуванні шелачний лак - це спиртовий лак, що продається в господарських магазинах. Його можна приготувати і самим. Для цього треба в 250 г. спирту всипати 50 г. лугу. Суміш залишають на добу в теплому місці, кілька разів збовтуючи. Щоб загустів шелачний лак розбавляється денатуратним спиртом.
Під час формування прийдеться користуватися пофарбованим гіпсовим розчином. Для цього знадобиться синька - порошок ультрамарину. Можна застосовувати й іншу (не анілінову) терту суху фарбу, наприклад охру або мумію.
Пінка знадобиться як арматура в гіпсі - для міцності і легкості відливу. Пучки пінки розщеплюють на більш дрібні (приблизно на палець товщиною), ріжуть на шматки довжиною 15 см, заготовлюючи кружки, плоскі тампони діаметром 20-25 см. Пінку можна замінити волокнами мотузки. Використовують і клаптики, якщо її волокна досить довгі і міцні. Застосовують також мішковину, марлю, прибережника й ін.
Глиняні смужки потрібні для обкладки навколо скульптурної моделі і створення необхідних бордюрів, а також для окремих розмежувань. Смужки роблять з добре промнутої глини. Попередньо заготовивши глиняний прямокутний брус, ріжуть його тонким дротом або струною на смужки потрібного розміру.

Бесплатно скачать реферат "Рельєфний портрет Василя Стефаника " в полном объеме