Реферат: Повість минулих літ

У дослідницьких працях, підручниках ми зустрінемо неодноразово й одностайні думки про те, що метою літописця була боротьба за єдність усіх руських земель. Слушне доповнення до цього твердження вносить Ф.Поліщук, зауважуючи, що центром згуртування давньоруських князів літописець визнає не великокнязівську владу, а церкву, яка має допомогти вивести землю Руську з кризи, до якої призвела її правляча централізація. Нестор, підкреслював Ф.Поліщук, постає послідовним противником світського єдинодержавства — підтвердженням цього є і ставлення до канонізації руських святих. Як відомо, Ярослав Мудрий хотів канонізувати свого батька Володимира Святославича, але церква постала проти цього і канонізувала “боголюбивих” Бориса і Гліба. Ідея братолюбності князів та їхньої покори старшому в роді, відзначає Валерій Шевчук*, стає центральною ідеєю Нестора, але, постаючи за єдність руської землі, літописець покладається не на ідеал самодержавства, а на братство і співробітництво між князями, котрі повинні шанувати принципи феодальної ієрархії (підлягання молодших князів старшим). Існування уділів, які мають свого законного володаря, повинно обмежити права найстаршого (київського) князя і стримувати міжусобиці.
Таким чином, завдання “Повісті минулих літ” полягало не тільки в тому, щоб з’ясувати походження русичів, а й у тому, щоб визначити принципи мирного співжиття давньоруської держави з іншими та запоруку благополуччя в ній самій. Всі дослідники одностайно підкреслюють високий мислительний потенціал нашого першолітопису, матеріал для якого збирався по всій території Київської Русі і осмислювався людьми, яким притаманні були широкий історичний світогляд, ерудиція. Вчитаймось у проникливі рядки, під впливом яких пригадується біблійне: “Споконвіку було слово, і слово було з Богом, і Богом було слово...” Наші древні книжки теж проповідували культ слова, книги, освіти: “Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості. А мудрість великою є, бо й Соломон же хвалив її і говорив: “Я, премудрість, вселила пораду, і розум, і тяму, я призвала страх Господній; у мене — порада, у мене — мудрість, у мене сила; мною царі царствують і владарі узаконюють правду; мною вельможі возвеличуються і деспоти держать землю; я люблю тих, які люблять мене; ті, що шукають мене, знайдуть благодать”. Якщо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він із Богом або із святими мужами”.
«Повість минулих літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Список использованной литературы:

1. Висоцький С. Київська писемна шкла Х–ХІІ ст. — Львів–Київ–Нью-Йорк, 1998.
2. Грушевський М. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV ст. Репринтне відтворення видання 1891 р. — К., 1991.
3. Котляр Й. Древняя Русь й Киев в летописньїх преданиях й легендах. — К., 1986.
4. Котляр Й., Смолий В. История в жизнеописониях. — К., 1990.
5. Крип’якевич І. Історія України. — Львів, 1990.
6. Лихачев Д. Поэтика древнерусской литературы. — М., 1979.
7. Львов А. Лексика “Повести временних лет”. — М., 1976.
8. Толочко П. Нестор-літописець Київської Русі //Укр. істор. журнал. — 1981. — № 12.
9. Шевчук Вал. Збережено навіки (Про “Повість врем’яних літ” та її авторів) //Дорога в тисячу років. — К., 1990. Бесплатно скачать реферат "Повість минулих літ" в полном объеме