Реферат: Династія Симиренків

Уберегти конфіскований владою розсадник допомагав батькові син Володимир, який ще в дитинстві мріяв «вкрити садом увесь світ». 1921 року він був призначений директором Центрального державного розсадника. За три роки Володимир Симиренко відновив помологічну колекцію, селекційну лабораторію, школу садоводів, наукові роботи — під його керівництвом було винайдено механізований спосіб посіву насіння дичкових дерев, для селекційних досліджень висівали до тисячі культур.
Володимир Симиренко виявив і хист підприємця. У часи Першої світової війни він завідував відділом солдатських крамниць у комітеті румунського фронту. 1925 року виклопотав 150 га землі у селі Завадівка і заклав там розплідник, з якого реалізовував по півмільйона саджанців на рік. За успішне виконання плану влада удостоїла Володимира Симиренка нагороди — відрізу тканини на костюм.
Людина небаченої працездатності, Володимир Левкович зібрав колектив суперфахівців — усі працівники розплідника мали вищу освіту, друкували наукові праці в спеціалізованих наукових часописах, створених завдяки клопотанню їхнього директора. У нерівному двобої з системою молодий вчений науковими дослідами і теоріями доводив абсурдність революційно-романтичних ідей І. Мічуріна щодо «перетворення» природи.
Доцент, професор садівництва, Володимир Левкович завідував кафедрою плодово-ягідного господарства Київської політехніки, викладав у Полтавському та Уманському сільськогосподарських інститутах. 1923 року створив Всеукраїнську помологічну комісію, що згодом стала державною.
1929 року організував видання «Помологічної книги України», 1930 року створив Всесоюзний науково-дослідний інститут південного плодово-ягідного господарства в урочищі Китаєво на околиці Києва і став першим його директором. Протягом 1920 — 1930-х років за редакцією Володимира Симиренка виходять перші українські часописи з практичного садівництва та городництва.
8 січня 1933 року Володимира Симиренка заарештовано і за звинуваченням в «участі в антирадянській шкідницькій організації» засуджено до розстрілу. Вирок замінено на 10 років суворого ув’язнення для використання за фахом. 1938-го повторно засуджений до вищої міри покарання, в ніч з 17 на 18 вересня 1938 року розстріляний, місцем поховання вважається урочище «Солянка» в міській зоні Курська. Реабілітований у грудні 1957 року.

Бесплатно скачать реферат "Династія Симиренків" в полном объеме