Реферат: Збаразька облога. Зборівська битва
Одночасно в суботу, 14 серпня, авангард польської армії із заходу увійшов у місто. Ось як описує середньовічний Зборів український дослідник Євген Яцкевич: «Давній Зборів, де теперішній центр з ринком, був розташований на горбку. З північного і південного сходу обмивала його ріка Стрипа з великим ставом. З північного заходу біля церкви був другий став, а з південного заходу — досить стрімкий горб. Чотирикутне місто було обведене валами з частоколом і парканами. До міста вели тільки одні ворота від південного заходу». 15-16 серпня відбулася головна битва військової кампанії 1649 року. Перед битвою гетьман звернувся до війська з палкою промовою: «Молодці! Батьки, діти ваші простягають до вас руки і просять вас звільнити їх від фараонського лядського ярма; душі закатованих ляхами молять про помсту за кров їх, безнаказано пролиту! Церква наша поляками зганьблена і зневажена — взиває вас, синів своїх, постояти за неї! Але не дерзайте підняти вбивчої руки на його милість короля, помазаника Божого! Ми воюємо проти панів наших мучителів, які послали його на нас».
Польський король та його найближче оточення допустили значну тактичну помилку: вони розпорошили свої сили і розосередили їх між Метеновим та безпосередньо Зборовом. Дали себе знати і безпечність та польська зухвалість, відсутність належної розвідки. Тому саме на польському королеві, коронному канцлерові та їх радниках лежить вся відповідальність за «трагедію Зборівську», як її влучно назвав польський історик ХІХ століття Фр. Равіта Гавронський.
У неділю, 15 серпня, нічого не підозрюючи про близьке перебування українсько-татарських військ, польська армія у складі 7 полків у кількох місцях по заздалегідь зведених мостах розпочала переправу через річку Стрипу. В її складі були і найманці — волохи та німці. Польське військо розтягнулося на цілу милю. Кримська та азовська орди на чолі з Артемір-беєм, непомітно в кількох місцях форсували річку поблизу села Метенова, раптово атакували з півночі ар’єргард польської армії. Отримавши наказ від хана полонених не брати, татари майже повністю в районі села Метенова винищили з’єднання в 1200 шабель полковника князя Самуїла Корецького. Останній тільки втечею врятував собі життя. Перемишльський полк, який розташовувався поблизу в сусідніх Грабківцях і в цей час снідав, не прийшов вчасно на допомогу своїм сусідам і був розсіяний кримчаками. Ян II Казимир, нарешті збагнувши ситуацію, вирішив розвернути проти татар кілька полків, але вже було запізно.
Унаслідок цього на першому етапі битви, згідно з повідомленням польського «Діаріуша», написаного під Зборовом, загинуло понад 3 тисячі поляків. Польські війська почали відходити до Зборова. Поступово цей відступ перетворився на панічну втечу до польського табору. Величезний обоз із амуніцією, провіантом та фуражем потрапив до рук татар.
Бесплатно скачать реферат "Збаразька облога. Зборівська битва" в полном объеме