Реферат: Найпоширеніші мовні сім’ї і групи

Мовознавці визнають, що в прадавні часи могла існувати балто-слов?янська мовна спільнота, яка розпалась на рубежі ІІ-І тис. до н. ч., а формування окремої праслов?янської мови відбувалося в лісостеповій Україні, особливо в Середньому Подніпров?ї протягом усього ІІ тис. до н. ч. Саме тут переважають найархаїчніші форми слов?янських назв річок.
Сучасний поділ слов?янських мов на групи має не генеалогічний а чисто територіальний принцип. Це три групи:
східно-слов?янська (українці, білоруси, росіяни) П. Й. Шафарик відніс до них ще й четверту - новгородців або північно-русів;
західно-слов?янська (поляки, полабські слов?яни, лужичани, чехи, словаки);
південно-слов?янська (болгари, серби, хорвати, словінці, македонці).
Слов?янська прамова виділилася з індоєвропейської прамови та існувала впродовж 2 тисяч років. Слов?янські племена були досить рухливими, часто змінювали свої насиджені місця, мандруючи в пошуках кращих просторів для своєї господарської діяльності. Однієї влади над ними не було, тому й не виникло передумов для створення єдиної державної мови. Тому на своїй прабатьківщині праслов?янська мова розпалася на безліч місцевих діалектів, з яких пізніше сформувалися окремі слов?янські мови. Період формування цих мов тривав близько чотирьох століть (VI-Х ст.).
П. Й. Шафарик вказував, що східнослов?янських народів є не три, як це досі було прийнято вважати, а чотири. Четвертим народом, що має свої мовні й етнографічні особливості, він назвав північно-русів або новгородців. Цю думку слов?янського дослідника в ХХ ст. підтримав українець-етнолог Д. Зеленін, який дослідив етнографічні особливості північно-русів і виявив суттєві відмінності новгородців від власне московитів-росіян.
Асиміляція новгородців, що здійснювалась цілеспрямовано за наказами московських царів, починаючи від Івана Грозного, далася взнаки насамперед в їхній етнічній свідомості (ми - русичі, значить "русскіє"), однак, свої окремішні мовні та етнографічні особливості вони зберегли впродовж багатьох віків.
Висновок: вивчення мовних явищ, їх поширення, генетичної спорідненості та інших якостей дає змогу краще пізнати етногенез народів, що є носіями тих чи інших мов. А це розширює наші пізнавальні можливості, дає змогу краще зрозуміти світ і себе в ньому.

Бесплатно скачать реферат "Найпоширеніші мовні сім’ї і групи" в полном объеме