Реферат: Дієслівна синоніміка як вираження ментальності українського народу

Григорій Тютюнник – письменник своєрідний і талановитий, якого сміливо можна назвати одним з найкращих стилістів української прози.
Збірка оповідань Г.Тютюнника „Зоряні межі” – це переважно новели з нескладними сюжетами, невеликою кількістю персонажів, у яких розповідається про нове колгоспне будівництво західних областей України, про людей і події нового життя, яке владно проходило на зміну старому, утверджуючи нові соціальні взаємини.
Творча манера письменника відрізняється помітним посиленням емоційності, поєднанням епічності викладу з ліризмом, а лірико-пісенний склад мови, в свою чергу, поєднується з колоритним українським гумором.
Роман „Вир” – книга про народ, про звичайні буденні і водночас героїчні людські долі напередодні та в роки війни, про життєві колізії, в яких виросла нова людина, і круті дороги до щастя. Духом народності пройнята мова роману, весь її лад і склад лексики [3, 213].
Мовна палітра Григорія Тютюнника відрізняється перш за все, використанням синонімів. Під час написання твору письменник добирає тільки ті синоніми, які на його думку виразніше й яскравіше відтворюють його задум. Автор використовує синонімічний ряд слів, яким притаманна однакова семантична скерованість, які в комплексі передають ментальність українського народу.
Синонімам властива певна внутрішня організація, принципи якої безпосередньо залежать від характеру семантичних відношень між словами. Центром синонімічного ряду виступає семантично і функціонально провідна лексема-домінанта, після неї залежно від ступеня семантичної градації, виступають загальномовні синоніми, а після них – вживаються синоніми контекстуальні.
Одним із видів лексико-семантичних зв‘язків є синонімічні зв‘язки слів. На позначення мовного акту Г. Тютюнника використовує синонімічний ряд із домінантою говорити. Синоніми говорити, розмовляти, гомоніти, мекати, сказати, бурчати, базікати, белькотати, лепетати, зацитькати об‘єднані на основі спільного значення кожного з них – передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось.
Синонімічні одиниці, виявлені нами в творах Тютюнника, відтворюють найрізноманітніші відтінки здійснення мовленнєвого акту, виражають оцінну характеристику його, ставлення мовця до повідомлюваного чи суб‘єкта говоріння.

Список использованной литературы:

1. Бевзенко А.М. Дієслівна синоніміка в романі М. Стельмаха „Кров людська – не водиця” // Стельмах М. Праці ОДУ. – Одеса, 1963. – Сер. філол. наук. – Вип.16 – Т.152.
2. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1955.
3. Бублик Л.М. Лексико-семантична образність синонімії в романі Г.Тютюнника „Вир” //К ультура народов Причорноморья. – 2003. – №43 – С.212-216.
4. Бублик Л.М. Синонімічні кольороназви як вираження ментальності українців у романі Григорія Тютюнника „Вир” // Мова і культура (науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип.7. – Т.VII. – Ч.2. – С.35-40.
5. Миронюк Н.Д. Дієслівна синоніміка в романі М.Стельмаха „Хліб і сіль” // Мовознавство – 1968. – №1. – С.27-32.
6. Полюга Л.М. Дієслівні синоніми в трилогії О. Гончара „Прапороносці” // Бюлетень наук. студ. конф.
1952 р. – Харків, 1952. – Вип.1. – С.4-16.
7. Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. – 477с.
8. Словник української мови: У 11 т. – К.: Наукова думка, 1970. – Т.2.
9. Тютюнник Г. Твори в двох томах, Т.2. – К.: Дніпро, 1970.
10. Тютюнник Г. Вир. – К.: Український Центр духовної культури, 1998. – 592 с.
11. Фащенко М.М. Синоніміка дієслів на означення процесу мислення в художніх творах О.Довженка // Матеріал наук. конф. Молодих учених ун-ту (27-28 червня 1968 р.) – Одеса, 1968. – С.17-20.
12. Ярова А.Г. Мова художніх творів І.Багряного: дієслівна синоніміка. – Суми. ВВП „Мрія-1” ЛТД. – 2002. Бесплатно скачать реферат "Дієслівна синоніміка як вираження ментальності українського народу " в полном объеме