Реферат: Письменники рідного краю - Дмитро Павличко

На зламі десятиліть провідною для Д. Павличка стає громадянсько-публіцистична лірика, звернена до головних політичних явищ доби, проблем миру, інших народів і країн.
Подібні інтонації переважають у книгах “Бистрина” (1959). “Днина” (1960, відзначена у 1961 р. Республіканською премією імені Миколи Островського), “На чатах” (1961). Шукаючи в буттєвих піднебесся, поетичне слово Д.Павличка насправді тяжіє до реальності, соціальної конкретності.
Творчою радістю роботи з живим матеріалом забарвлені картини з життя революційної Куби, зібрані в книзі “Пальмова віть” (1960).
Особливий смак до відточеної думки відчувається в циклі “Салям алейкум” (1961). В поетиці Д. Павличка закріплюються інтонації та форми, притаманні поетичній східній традиції, зовнішня врівноваженість яких таїть вибухову афористичну суть (Кров одмиває вимушену зраду,// Невимушена зрада — пляма вічна”; “Щасливий той, хто бачив мрію// Але не доторкнувсь її”). Сувора зосередженість злютовує вірші, присвячені боротьбі за мир, настроєні на тривожні звуки, що перекочуються меридіанами планети, “Жест Нерона” (1962). Задана самою назвою, а далі й віршем, історична ремінісценція говорить про серйозність і трудність проблеми, що й виділяє лірику Д.Павличка з-поміж багатьох полегшених і бадьористих творів на тему миру: На світі більше куль, аніж сердець!// На світі більше міч, ніж томиків поезій!!// На світі більше бомб, аніж будинків! -. Вихоплений з руху буднів, зловісний, не обірваний історією жест Нерона рішуче повертав поезію Д.Павличка зі звіданих висот декларацій (в ряді випадків художньо вдалих) до реальності.

Бесплатно скачать реферат "Письменники рідного краю - Дмитро Павличко" в полном объеме