Реферат: Життя і творчість Гете

Народився Гете 28 серпня 1749 року в сім’ї франкфуртських купців і рано забезпечив собі міцність положення і безбідне існування. В 1775 році Гете був запрошений герцогом Саксе-Веймарським Карлом Августом приїхав в столицю маленької держави і залишився тут на все життя. Веймар з населенням в три тисячі людей притягував до себе видатних діячів німецької культури. Гете став одним з управителів герцогства – зберігши внутрішню незалежність. Він часто і надовго виїжджав із Веймара, в 1786 році навіть втікав звідси в Італію, він важко переносив вузькість провінційного життя, але завжди повертався сюди, в свій дім.
Під час життя Гете відбувалися такі визначні соціальні і політичні події як французька революція, наполеонівські війни. В 1808 році в Ерфурті відбулася розмова Гете з Наполеоном.
Життя Гете видавалося дуже довгим. Гете працював без спішки, але часу не гаяв. Від думав одночасно про різне, і все це знаходилося у внутрішній єдності поета.
Людина справи, Гете недолюблював людей, які не вміють влаштуватися в житті, і зовсім не виносив капризних і нитиків.
Гете в 1832 році вніс останні поправки до головного твору свого життя і в березні цього ж року помер. Він і не планував випустити у світ повний текст “Фауста” при житті: перша частина була опублікована фрагментами в 1790 році, повністю – 1808 році, з другої частини друкувалися відривки.
Гете з його тонким сприйманням старовини, вiдчув красу та значимiсть сюжету про Фаусте ще в юностi. Письменник вiддав основнiй книзi 62 роки свого життя. Безперечно, Гете знав не тiльки легенду про Фауста, а й лiтературнi обробки. Використав вiн також i легенду про Симона-мага. Гете знайшов простий спосiб, як поєднати цi два сюжети: Мефiстофель омолоджує вченого i перетворює його на юнака. Такий задум, за словами нiмецького письменника Томаса Манна, міг народитися тiльки "з юнацького ритму кровi" поета. Гетевський Фауст мало чим схожий зi своїми праобразами. Він надiлений рисами людини не Середньовiччя, а епохи Вiдродження. Мабуть, тому вся культура нової доби була визначена Шпенглером, як "фаустiвська".
Твiр складається з Посвяти, Театрального вступу, Прологу та двох частин. В "Пролозi на небi" показується зустрiч Господа та його архангелiв iз Мефiстофелем, яка набуває символiчного значення. Основний предмет розмови - це людина. Хто вона така? Яке ii мiсце в свiтi? У пролозi Господь утверджує силу людської особистостi, ii здатнiсть до розвитку, пошуку смислу життя, хоча погоджується, що вона не досконала. Саме такою людиною Бог уявляє Фауста.

Список использованной литературы:

1. А.С.Пушкин: "Избранные сочинения" - Москва, "Художественная
литература", 1990 г. 654 ст.
2. "Замок Монсальват": Легенды средневековья - Москва, "Энигма",
1994. - 352 ст.
3. И.В. Гете: "Фауст" - Москва, "Художественная литература",
1988 . - 512 ст.
4. Аникст: "Фауст" Гете. - С. 5-26. Бесплатно скачать реферат "Життя і творчість Гете" в полном объеме