Реферат: Мовні питання в українських конституціях

Низка статей містить вимогу щодо обов’язкового володіння державною мовою кандидатами на посади Президента України (ст. 103), професійних суддів (ст. 127) та суддів Конституційного Суду України (ст. 148).

Принагідно зауважимо, що 14 грудня 1999 р. Конституційний Суд України за конституційним поданням 51 народного депутата України розглянув на своєму засіданні справу про офіційне тлумачення положень ст. 10
Конституції щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її в навчальному процесі в навчальних закладах України і прийняв відповідне рішення.

В ньому, зокрема, зазначено: "Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята ст. 10 Конституції України).

Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевою самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України" [10, с. 862].

Частина третя ст. 10 проголошує: "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України". Серед мов національних меншин не випадково вирізняється російська мова, адже нею користується значна частина населення України, особливо на сході та півдні країни.

У ст. 11 Конституції України записано: "Держава сприяє консолідації та розвиткові …мовної …самобутності всіх корінних народів і національних меншин України". Щодо поняття корінний народ, то термін на його позначення в українському законодавстві вживається вперше.

"Цим терміном, як правило, – зазначено в "Коментарі до Конституції України", – позначається категорія національних меншин, яка є самобутньою етнічною групою, що склалася історично і споконвіку проживає на території даної держави. Їх головна відмінність відповідно до Міжнародної конвенції МОП 1989 р. – наявність специфічних прав землевласності чи землекористування в тих регіонах, в яких вона проживає. Реалізація конституційних положень щодо корінних народів на терені України потребує розробки і прийняття спеціального законодавства" [11, с. 45].

У ст. 53 наголошується на тому, що "громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право …на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства". На це положення звертає увагу й Конституційний Суд України в своєму рішенні від 14 грудня 1999 р. (пункт другий, абзац другий) [10, с. 862].

Новим у чинній Конституції є й положення ст. 10 про те, що "держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування", хоч визначення поняття та значення терміна мова міжнародного спілкування не лише в Конституції, але й у законодавстві України взагалі немає, натомість вживається лише термін мова міжнаціонального спілкування на території України.

У ст. 12 міститься положення про те, що "Україна дбає про задоволення …мовних потреб українців, які проживають за межами держави", яке узаконює широкі можливості для співпраці з українцями, що мешкають за межами України, створює об’єктивні передумови об’єднання українства світу навколо національної ідеї.

Частина положень Конституції 1996 р. перенесена як з певними доповненнями і частковими змінами, так і без них із попередніх чинних українських Конституцій, як, скажімо, положення ст. 24 про недопустимість привілеїв чи обмежень за мовними ознаками… (з Конституції Української СРР 1919 р.), ст. 53 про те, що "громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою… " (з Конституції Української РСР 1937 р.), ст. 10 про те, що "держава забезпечує всебічний розвиток …української мови…" (з Конституції Української РСР 1978 р.).

Отже, висловлені вище міркування, дають підставу стверджувати, що жодна з чинних українських Конституції не надавала стільки уваги розв’язанню мовних питань, як Конституція України 1996 р., в якій успішно використані нові підходи до вирішення давно насущних проблем.

Список использованной литературы:

1. Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом Війська Запорозького, та між старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при Бендерах \\ Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. – Т. 1.
2. Про це докл. див.: Копиленко О.Л. "Українська ідея" М. Грушевського: Історія і сучасність. – К., 1991; Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української Конституції. – К., 1993.
3. Основи конституційного права України: – 2-ге вид., стереотип. / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
4. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольности УНР) (29 квітня 1918 р.) // Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. – Т. 2.
5. Основний державний закон Української Народної Республіки // Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції держави і права України. – К., 1993.
6. Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки (березень 1919 р.) // Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. – Т. 2.
7. Конституція Української Соціялістичної Республіки (1929 р.) // Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. – Т. 2.
8. Конституція (Основний закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1937 р.) // Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. – Т. 2.
9. Конституція (Основний закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 р.) // Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. – Т. 2.
10. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. (справа про застосування української мови) // Конституційне законодавство України: Законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення. – К.: Атіка, 2000.
11. Коментар до Конституції України. – 2-ге вид., виправл. і доп. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. Бесплатно скачать реферат "Мовні питання в українських конституціях" в полном объеме