Курсовая: Співучасть у злочині

Забезпечення розбудови України як демократичної, незалежної, суверенної, соціальної та правової держави, що передбачає ст. 1 Конституції України, вимагає насамперед досягнення відповідних успіхів у боротьбі із злочинними посяганнями на ці суспільні цінності.

Як свідчить сьогоденна практика, найбільшу шкоду українському державотворенню чинить злочинність та особливо її частина, що називається груповою. Сьогодні значна кількість злочинів відбувається в співучасті, що обумовлює їх підвищену суспільну небезпеку.

Згідно ст. 28 Кримінального кодексу України злочин визнається таким що вчинений групою осіб якщо у ньому брали участь декілька два або більше виконавців без попередньої змови між собою. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб якщо його спільно вчинили декілька осіб дві або більше які заздалегідь тобто до початку злочину домовилися про спільне його вчинення.

Вивчення основних характеристик співучасті в злочині неможливо без визначення його форм і видів. Тим більше, що від їхньої специфіки залежить відповідальність осіб, що вчинили злочин у співучасті, кількість злочинців, що входять до групи, тощо.

Сьогодні злочин, вчинений групою осіб за попередньою змовою чи без неї, має свої соціальні і правові особливості. Відміні юридичні ознаки цих злочинів, дозволяють виділити їх серед інших.

Проблеми кримінальної відповідальності за вчинення групових злочинів досліджували - Галиакбаров Р.Р. (Групповое преступление: постоянные и переменные признаки, 1973); Городецький Ю.В. (Добровільна відмова при співучасті, 2002); Гуторова Н.О. (Вчинення злочину організованою групою, 1996); Зелинский А.Ф. (Бывает ли преступная группа неорганизованной, 1998; Криминальная психология, 1999); Ковальов М.І. (Соучастие в преступлении, 1960, 1962); Кваша О.О. (Організатор злочину, 1999); Коржанський М.Й. (Кваліфікація злочинів, 1998, 2002); Марчук Е.К. організацій, 1998); Тельнов П.В. (Понятие и квалификация групповых преступлений, 1974) та деякі інші дослідники.

В той же час загальна проблема кримінальної відповідальності за злочини, вчинені групою осіб, не має і сьогодні задовільного вирішення. Ні доктрина кримінального права, ні кримінальне законодавство України не мають чітко визначеного поняття і ознак злочинної групи. Не зовсім чітко і послідовно визначено поняття злочинної групи у ст.28 КК України.

Тому в данній курсовій роботі я описала поняття співучасті, тому що без співучасті немає і злочинної групи. Також розкрили поняття про види і форми співучасті, відповіли на питання про кримінальну відповідальність як співучасників так і групи осіб що вчинили злочин.

Курсова робота грунтується на працях українських та російських вчених-юристів в галузі кримінального права.
Метою курсової роботи є аналіз понятть та ознак співучасті, види співучасті, форми співучасті, відповідальність співучасників.

Список использованной литературы:

1. Конституція України. – К.: Видавець Фурса С.Я.,2006р.
2. Кримінальний кодекс України. – К.: Паливода А.В., 2010р.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Паливода А.В., 2010р.
4. Волженкин Б.В. Понятие должностного лица как субъекта должностного преступления // Соц. законность. – 1975. - №10. – С. 45-47.
5. Гельфанд И.А. Хозяйственные и должностные преступления в сельском хозяйстве. – Киев, 1970. – 125 с.
6. Гродецький Ю.В. Добровільна відмова при співучасті. Автореферат канд. дисерт. – Харків, 2002. – 20 с.
7. Кваша О.О. Організатор злочину. Автореферат канд. дисерт. – Київ, 1999. – 18 с.
8. Коржанський М.Й. Кримінальне право України. Частина особлива. Курс лекцій. – Київ: Генеза, 1998. – 592 с.
9. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – Київ: Юрінком Інтер, 1998. – 416 с.
10. Коржанський М.Й. Словник кримінально-правових термінів. – Київ: Генеза, 2000. – 200 с.
11. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – Київ: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.
13..
14. Кримінальне право України. Загальна частина. – Київ-Харків, 2001. – 416 с.
15. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник. – Київ: Правові джерела, 2002.- 432 с.
16. Литвак О.М. Держава і злочинність – Київ: Атіка, 2004. – 302 с.
17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. –Київ, 1994. – 800 с.
18. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. – Київ, 1995. – 472 с.
19. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002. – Київ: А.С.К., 2003. – 560 с.
20. Практика судів України в кримінальних справах. – Київ, 1993. – 352с.
21. Практика судів України у кримінальних справах 1993-1995. – Київ, 1996. – 332 с. Бесплатно скачать реферат "Співучасть у злочині" в полном объеме