Реферат: Іван Липа - спадщина митця
З любов`ю згадує Іван Липа у листах свого сина, у майбутньому відомого письменника, Юрія Липу:«Живемо по старому: у день я на роботі, а у вечері в хаті нашій школа, вчимо Юрка. Маруся вчить його по програмі другого класу, а я прохожу з ним українську мову, історію України та натуральні науки. По історії на завтра у нас йде уже Богдан Хмельницький, а по натуральним наукам добуваємо кисло род, углевий квас, робимо досліди, словом й тепер став справжнім химиком. Юрко хлопець дуже здібний, розвинений не по літах (йому десятий рік), енергійний. Одна біда – нема що йому читати. Уже перечитав сливе все, що було можно, між іншим і Н.Левицького, Б.Грінченка, Франка, навіть з
Л. Н. Вісника, як от «Беніта», а все не можу настачити», - писав він у листі до Бориса Грінченка 21.11.1904 року.
Не менш поетичні, хоч і написані у прозовій, а не у віршовій формі, є листи Івана Липи до Миколи Вороного. «Дорогий брате Миколо!» - звертається автор до одного з найвідоміших письменників в українській літературі початку ХХ століття. У цьому листі ми бачимо згадку про таких діячів культури і літератури, як Коцюбинська, Чупринка, Грінченко та Грушевський. Втім, Іван Липа ставився до Грушевського не дуже приязно: «…серце Грушевського не тільки не поважаю, а призираю». [7]. Це погане ставлення до себе тим, що не дав місця у таких періодичних виданнях, як «Літературно-Науковий Вісник» і «Село» Б.Грінченку для його творів. Лист, хоч і написаний у прозовій формі, містить у собі багато тропів: порівнянь (так проминуло все, як сон [7]), метафор (холера почне косити без розбору [7]), епітетів (пара холодних слів, гаряча кров [7]). Автор з іронією розповідає Хвильовому про наближення страшної хвороби холери: «Розумієш: холера і чума?.. Тобі, Іване, танцюй і приспівуй [7].
Відомі листи Івана Липи до Івана Франка. Якщо до родини Грінченків і до Миколи Вороного письменник звертався по-дружньому, то листи до І.Франка написані в більш офіційному стилі. Іван Липа звертався до Каменяра із проханням прислати що-небудь із своєї «духової продукції» [7] для надрукування в альманасі «Багаття». Липа дуже поважав Франка не тільки як письменника, але й як людину. Із епістолярію ми дізнаємося, що Каменяр рецензував Липині твори. Про щире ставлення письменника до Франка свідчать звертання до Каменяра: «високоповажному Іванові Франкові [6], «вельми Поважний Пане Докторе» [5].
Не можна не відзначити, що кожен із листів Івана Липи пронизаний гуманізмом, патріотизмом і любов`ю до українського народу. Письменник тяжко вболівав, коли наближалась епідемія холери і чуми. До того ж Липа сам був лікарем, все життя рятував життя іншим людям. Його сучасники згадують, що доктор Липа лікував усіх, незалежно від того, була оплаченою його праця, чи ні. Тяжко переживав людське горе: «Дитина слабка вже кілька тижнів, а вони з «шепетухами» возились! Отто прибігли, а що я тепер вдію, коли спасіння майже неможливе. Зробив, що міг, заспокоїв трохи, але в самого спокою нема, бо бачу що посувається на людей горе, мабуть помре хлопчина.» [2,11], - згадує Ілько Гаврилюк.
Таким чином, ім`я Івана Липи повинно бути відомим не тільки вузькому колу літературознавців, а й широкому колу читачів. Із епістолярію ми бачимо, що він був у свій час відомим громадським діячем, письменником та лікарем, спілкувався з відомими митцями своєї доби, які визнавали його письменницький талант і прихильно ставились до нього.
1. Богдан С. Формули етикету в українській епістолярії // Урок української. – 2003. - № 1. – С. - 30 – 34.
2. Гаврилюк І. Незабутній. Пам`яті Івана Липи. – Одеса; Каліш, 1926. – 39 с.
3. Галич О., Назарець В., Васильєв В. Теорія літератури. – К.: «Либідь», 20001.
4. Липа-Гуменецька М. Листи Євгена Маланюка до Юрія Липи // Дзвін. – 1997. - № 11 – 12. – С. - 101 - 106.
5. Липа І. Лист до Франка Івана Яковича. Відділ рукописів та текстології бібліотеки Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
6. Липа І. Лист до Франка Івана Яковича. Відділ рукописів та текстології бібліотеки Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
7. Липа І. Лист Вороному М. 31 травня 1910 р. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
8. Липа І. Лист до Марії Грінченко. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
9. Липа І. Лист до редакції газети «Мета». Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
10. Липа І. Лист до Насті Грінченко. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
11. Липа І. Лист до Бориса Грінченка. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
12. Ляхова Ж. За рядками листів Тараса Шевченка. – К.: Дніпро, 1984. – 134 с.
13. Найрулін А., Шарпило Б. Епістолярій – один із резервів гуманітаризації // Дивослово. – 1996. - № 11. – С. - 22 – 24.
14. Огієнко І. Світлій пам`яті Івана Липи // Кур`єр Крив басу. – серпень. – 1998. – С. – 124 – 133.
15. Словарь литературоведческих терминов / Под ред. З.В.Михайловой. – М.: «Просвещение», 1974. – 509с.
16. Янчук О. Три музи Івана Липи // Українське слово. – 2 липня 1998. – С. – 3 Бесплатно скачать реферат "Іван Липа - спадщина митця" в полном объеме
Л. Н. Вісника, як от «Беніта», а все не можу настачити», - писав він у листі до Бориса Грінченка 21.11.1904 року.
Не менш поетичні, хоч і написані у прозовій, а не у віршовій формі, є листи Івана Липи до Миколи Вороного. «Дорогий брате Миколо!» - звертається автор до одного з найвідоміших письменників в українській літературі початку ХХ століття. У цьому листі ми бачимо згадку про таких діячів культури і літератури, як Коцюбинська, Чупринка, Грінченко та Грушевський. Втім, Іван Липа ставився до Грушевського не дуже приязно: «…серце Грушевського не тільки не поважаю, а призираю». [7]. Це погане ставлення до себе тим, що не дав місця у таких періодичних виданнях, як «Літературно-Науковий Вісник» і «Село» Б.Грінченку для його творів. Лист, хоч і написаний у прозовій формі, містить у собі багато тропів: порівнянь (так проминуло все, як сон [7]), метафор (холера почне косити без розбору [7]), епітетів (пара холодних слів, гаряча кров [7]). Автор з іронією розповідає Хвильовому про наближення страшної хвороби холери: «Розумієш: холера і чума?.. Тобі, Іване, танцюй і приспівуй [7].
Відомі листи Івана Липи до Івана Франка. Якщо до родини Грінченків і до Миколи Вороного письменник звертався по-дружньому, то листи до І.Франка написані в більш офіційному стилі. Іван Липа звертався до Каменяра із проханням прислати що-небудь із своєї «духової продукції» [7] для надрукування в альманасі «Багаття». Липа дуже поважав Франка не тільки як письменника, але й як людину. Із епістолярію ми дізнаємося, що Каменяр рецензував Липині твори. Про щире ставлення письменника до Франка свідчать звертання до Каменяра: «високоповажному Іванові Франкові [6], «вельми Поважний Пане Докторе» [5].
Не можна не відзначити, що кожен із листів Івана Липи пронизаний гуманізмом, патріотизмом і любов`ю до українського народу. Письменник тяжко вболівав, коли наближалась епідемія холери і чуми. До того ж Липа сам був лікарем, все життя рятував життя іншим людям. Його сучасники згадують, що доктор Липа лікував усіх, незалежно від того, була оплаченою його праця, чи ні. Тяжко переживав людське горе: «Дитина слабка вже кілька тижнів, а вони з «шепетухами» возились! Отто прибігли, а що я тепер вдію, коли спасіння майже неможливе. Зробив, що міг, заспокоїв трохи, але в самого спокою нема, бо бачу що посувається на людей горе, мабуть помре хлопчина.» [2,11], - згадує Ілько Гаврилюк.
Таким чином, ім`я Івана Липи повинно бути відомим не тільки вузькому колу літературознавців, а й широкому колу читачів. Із епістолярію ми бачимо, що він був у свій час відомим громадським діячем, письменником та лікарем, спілкувався з відомими митцями своєї доби, які визнавали його письменницький талант і прихильно ставились до нього.
Список использованной литературы:
1. Богдан С. Формули етикету в українській епістолярії // Урок української. – 2003. - № 1. – С. - 30 – 34.
2. Гаврилюк І. Незабутній. Пам`яті Івана Липи. – Одеса; Каліш, 1926. – 39 с.
3. Галич О., Назарець В., Васильєв В. Теорія літератури. – К.: «Либідь», 20001.
4. Липа-Гуменецька М. Листи Євгена Маланюка до Юрія Липи // Дзвін. – 1997. - № 11 – 12. – С. - 101 - 106.
5. Липа І. Лист до Франка Івана Яковича. Відділ рукописів та текстології бібліотеки Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
6. Липа І. Лист до Франка Івана Яковича. Відділ рукописів та текстології бібліотеки Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
7. Липа І. Лист Вороному М. 31 травня 1910 р. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
8. Липа І. Лист до Марії Грінченко. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
9. Липа І. Лист до редакції газети «Мета». Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
10. Липа І. Лист до Насті Грінченко. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
11. Липа І. Лист до Бориса Грінченка. Відділ рукописів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського.
12. Ляхова Ж. За рядками листів Тараса Шевченка. – К.: Дніпро, 1984. – 134 с.
13. Найрулін А., Шарпило Б. Епістолярій – один із резервів гуманітаризації // Дивослово. – 1996. - № 11. – С. - 22 – 24.
14. Огієнко І. Світлій пам`яті Івана Липи // Кур`єр Крив басу. – серпень. – 1998. – С. – 124 – 133.
15. Словарь литературоведческих терминов / Под ред. З.В.Михайловой. – М.: «Просвещение», 1974. – 509с.
16. Янчук О. Три музи Івана Липи // Українське слово. – 2 липня 1998. – С. – 3 Бесплатно скачать реферат "Іван Липа - спадщина митця" в полном объеме
|
Поиск рефератов по алфавиту
1. Реферат: Італійська культура Одна з перших праць по досліджуваній темі - це "Історія революції 1848г. Італійська Революція" Гарнье Пажі. Написана, можна сказати, "за гарячими слідами". В роботі освітлений розв... 2. Реферат: Італійське мистецтво. Національні література і театр Ренесансний театр почав свій шлях значно пізніше, ніж література й образотворче мистецтво. Середньовічні театральні жанри - містерії і фарси, залишалися основними до самого кінця X... 3. Реферат: Італія у 80–90-х роках XX ст. Значний фінансист Ламберто Діні сформував перехід-ний уряд, до якого увійшли переважно безпартійні спеціа-лісти –професіонали. Не маючи підтримки в парламенті, він протримався лише... 4. Реферат: І. Жиленко про літературне покоління шістдесятників Зі сторінок спогадів І.Жиленко постають величні образи шістдесятників: Івана Драча, Василя Симоненка, Івана Світличного, Михайлини Коцюбинської, Валерія Шевчука, Євгена Сверстюка, ... 5. Реферат: І. Франко для дітей Іван Франко любив дітей. “Життя, - говорив І.Франко, - мені мало всміхалося, а діти були ти весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце”. Саме для них, найменших, Каменяр ... 6. Реферат: І. Франко — поет національної честі Поетична творчість, як і взагалі вся літературна й громадсько-наукова діяльність Івана Франка — привабливий для дослідника матеріял. Франковий хист — велегранний. Літературна діяль... 7. Реферат: І.Франко - творчість Сто оповідань і десять романів та повістей написав Іван Франко. Повість “Борислав сміється” (1881-1882)- один з найкращих його творів. “Борислав сміється” - перша в українській лі... 8. Реферат: Іван Багряний Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’яга (Лозов’ягін). Іван Багряний народився 2 жовтня 1906 р. в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-му... 9. Реферат: Іван Виговський Ян-Казимир, цінуючи Виговського як впливову на Україні особу та ініціатора Гадяцького трактату, надав йому барське староство та київське воєводство. Останній титул був ефемерний, а... 10. Реферат: Іван Грозний У юності Іван захоплювався релігією, у зрілі роки став закінченим фанатиком. Багато жорстоких і незбагненних його дій мали як спонукальний мотив релігійний фанатизм. Після розгро...
11. Реферат: Іван Липа - спадщина митця
З любов`ю згадує Іван Липа у листах свого сина, у майбутньому відомого письменника, Юрія Липу:«Живемо по старому: у день я на роботі, а у вечері в хаті нашій школа, вчимо Юрка. Мар... 12. Реферат: Іван Мазепа В історії України важко знайти особу, навколо якої вже стільки віків точились би такі гострі суперечки, схрещувалися різні, часто полярні думки. Захоплення, різке несприйняття, зам... 13. Реферат: Іван Нечуй-Левицький Серед історичних художніх творів письменника перше місце займає роман “Князь Єремія Вишневецький” (1897, вперше надруковано 1932р.). Образи минулого України Нечуй-Левицький відтв... 14. Реферат: Іван Нечуй-Левицький (1838—1918) Іван Семенович Нечуй-Левицький — видатний український прозаїк другої половини XIX ст., який відкрив нову сторінку в розвитку української прози, створив класичні зразки психологічно... 15. Реферат: Іван Пулюй – перший український фізик світового рівня Серед українських вчених, що сягнули вершин європейської і світової науки, одне з почесних місць належить Іванові Пулюєві. Своєю науковою і технічною діяльністю він заслужив широке... 16. Реферат: Іван Франко-письменник Іван Франко – одна з найбільш видатних фігур української, вітчизняної і світової літератури кінця XІ – початку XX в. Суспільно-історичні умови в Росії, на Україні й у Галичині, що ... 17. Реферат: Ігор Калинець Тема: Ігор Калинець «Про що розповіли Незабудки» Мета: Удосконалювати техніку читання прозових творів, насичених діалогами; виробляти навички чіткої й виразної вимови; вчити голос... 18. Реферат: Ідеї ренесансного гуманізму в полемічній літературі Українська церковно-полемічна література XVI-XVII століть виникла й розвивалась як один із засобів захисту православ'я від католицизму, який прагнув підкорити українську церкву вла... 19. Реферат: Ідейні джерела екзистенціалізму та філософська концепція Ж.-П.Сартра та філософська концепція свободи Поняття "свобода" багатозначне і багатостороннє. Свобода може бути особистісною, соціальною, моральною, політичною. Проблема свободи викликає цікаві суперечки, філософські дебати н... 20. Реферат: Ідейні джерела та проблема людини в філософській творчості М.О. Бердяєва Універсальним поняттям, логічним центром осмислення проблеми духовності є людина. Усвідомлення людиною свого місця в світі, сенсу свого буття стає стрижневою ідеєю епохи. У 193... 21. Реферат: Ідеологічні засади державотворення в Польщі, Чехії і Болгарії в ІХ-ХІ ст. Зацікавленість правителів в отриманні королівської корони була пов’язана не лише з особливостями міжнародного становища, але й з подібною ідеологічною ситуацією в слов’янських краї... |