Реферат: Києво - Могилянська академія

Могилянці були засновниками ряду шкіл в Росії й Білорусі. Це Є. Славинецький - вчений, педагого, письменник, філософ і богослов. Він відкрив в Чудовому монастирі першу в Москві греко - латинську школу; С. Полоцький, просвітитель, вчений, поет, відкрита ним у Спаському монастирі школа стала попередницею Слов'яно - греко - латинської академії.
Культурні зв'язки КМА сягали далеко за межі нашої країни. Іван Франко оцінював КМА як,"інституцію значною мірою інтернаціональною, вплив якої простягся далего за межі України".
В Академію по науку приходили волохи, молдовани, сербі, боснійці, чорногорці, болгари, греки і навіть італійці, один з яких Костянтин Секура, який прибув до Академій з Венеції у 1743р. писав:"Зачувши, що щасливо різними вченнями процвітає Академія, залишив вчення римське. . . й пустився на глас Академії".
Вчені України не стояли осторонь світової науки і культури. Цьому сприяло навчання акадмічної молоді в університетах Польщі, Італії, Німеччини, Чехії, Нідерландів, Австрії, Англії, Франції, Швеції. Повертаючись, молоді вчені працювали переважно в Академії, а також в деяких інших навчальних закалдах та установах України і Росії.
Такі вчені як С. Тодорський, Г. Бужинський, В. Лащевський, Т. Прокопович підтримували зв'язки з вченими зарубіжних країн, зокрема, університетів Галле і Кенігсберга, Берліна і Браденбурга, Константинополя. Міжнародні звязки українських вчених сприяли збагаченню вітчизняної духовної культури й культури інших народів, в першу чергу слов'янських, та встановленню і зміцненню дружніх вдносин між ними. Таким чином з КМА, яка заклала основи вищої освяти в нашій країні пов'язаний надзвичайно важливий етап у розвитку освіти, науки, філософії, образотворчого мистецтва у формуванні світогляду українського народу. Поширення Академією освіти, ідей гуманізму і просвітництва сприяло загальному суспільноиу прогресові, вихованні в народі почуття людяності, національної гідності, духовності й поваги до інших народів, їх культури, історії.
З другої половини 17ст. після заснування університетів у Харкові й Москві, Києво - Могилянська академія природно почала втрачати пріоритетне становище єдиної вищої школи, хоча продовжувала гідно підтримувати свої досягнення й традиції. Прихильники Академії роблять непоодинокі спроби перетворити її на Університет, тобто відкрити додаткові факультети, зокрема правничий, медичний, математичний. Але, незважаючи на всі прохання й докази необхідності цього акту добитися згоди й матеріальної підтримки від Катерини ІІ та вінценосних наступників не вдалося. Проводячи ворожу політику щодо України, спрямовану на знищення її бодай будь - яких ознак автономії й історичної пам'яті, позбавляючи її таких демократичних національних надбань як гетьманство, Запорізька Січ, козацький адміністративний устрій, російський царизм знищив й Києво-Могилянську академію - осередок української освіти, культури й ментальності. За розпорядженням уряду, указом Синоду від 14. 08. 1817р. Академію було закрито.

Список использованной литературы:

Хижняк З. І. "Києво - Могилянська академія. Історичний нарис". – К., 1994.
О.Субтельний “Історія України”. – К., 1994.
Українська та зарубіжна культура. Підручник. – К., 1998.
Українознавство. В 4-х томах. – К., 1994-96. Бесплатно скачать реферат "Києво - Могилянська академія" в полном объеме