Реферат: Освіта та інтелектуальний розвиток

У наш час визнаною є думка, що коефіцієнт інтелекту людини залежить від спадкових факторів, проте його можна злегка збільшити, вправляючись з тестами для визначення КІ.
У дорослих КІ розподіляється інакше. За дослідженнями американського вченого Л.Р.Хармона [44] КІ, у людей з вищою освітою (ті, що захистили дисертацію) має таку градацію: фізики – 140,3; математики – 138,2; інженери – 134,8; хіміки – 131,5; біологи – 126,1.
Як не прикро це визнавати, але заключають цей список педаго¬ги – 123,3.
Великобританія стала центром міжнародного клубу MENSA.
MENSA (від латин. "стіл") – громадський клуб, членом якого може стати людина з КІ рівним 148 та більше. Такий показник мають лише 2% населення Землі. Завдання клубу полягає в забезпеченні соціальних контактів серед інтелектуально просунутих людей, проведенні досліджень у галузі психології, подальшому розвитку ресурсних чинників високого інтелекту.
Інтелект значною мірою впливає на вибір професійної діяльності та способи вирішення професійних проблем. У зв’язку з цим виділяють такі три інтелектуальні стилі:
Виконавчий стиль. Люди цього типу керуються загальноприйнятими нормами, схильні діяти за правилами, вирішувати проблеми перевіреними засобами (адвокати, військові, менеджери...).
Законодавчий стиль. Його представники ігнорують типові для більшості людей норми та правила. Навіть свої особисті принципи готові змінити в залежності від вимог проблеми. Деталі їх не цікавлять. Комфортно почувають себе тільки тоді, коли мають можливість працювати всередині власної системи ідей, коли самі можуть розробляти новий підхід до проблеми (вчені, письменники, артисти, підприємці...).
Оцінювальний стиль. Ці люди мають деякий мінімум власних правил, в непогрішність яких вони щиро вірять. Вони орієнтовані на роботу з готовими системами, які, на їх думку, треба "приводити до порядку". Схильні до аналізу, критики, оцінок (політики, судді, педагоги, психотерапевти, лікарі...).
Вправляючись за спеціальними тестами, Ви зможете підвищити свій IQ на 10-20 балів. Американський психолог Л.Ллойд приводить такий приклад: в одному із досліджень групу дітей, протестованих за допомогою тестів для інтелекту, та тих, що виявили нормальні середні результати, розділили на дві групи, і кожну з них передали рядовим вчителям. Одному вчителеві сказали, що у нього "дуже сильна" група, а другому, що його група сформована з "відстаючих". При повторному тестуванні в кінці навчального року перша група обігнала другу в середньому на 20 пунктів за показниками КІ, тобто діти того вчителя, який вірив в їх "обдарованість", продемонстрували прискорений інтелектуальний ріст.
Мотиви, за якими деякі школи (ліцеї, гімназії...) взяли досить високу участь у заходах щодо відбору та селекції дітей, зрозумілі: прискорені та поглиблені форми навчання перетворилися в товар, попит на який росте, та й працювати з сильними учнями "одне задоволення".
В деяких країнах (Швеція, Швейцарія) учні отримують домашні завдання один – два рази на тиждень, в інших (Франція, Канада, Греція..) – не більше трьох раз на тиждень. Прямої залежності між кількістю домашніх завдань та успішністю не встановлено.
Прямий зв’язок між готовністю до успішного навчання та показниками КІ відсутній. За даним Е.Торренса, до 30% відрахованих із школи за неуспішність складають обдаровані діти*.
Парадигма освітнього розвитку людини включає такий шлях: людина – соціум – цивілізація, у межах якого людина здобуває ряд освітніх рівнів.
Грамотність – це результат освіти, який забезпечує стартові можливості розвитку.
Освіченість – це грамотність, доведена до суспільно та особистісно необхідного максимума.

Список использованной литературы:

Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). – Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. – 381с.
Амонашвили Ш.А. Личностно – гуманная основа педагогического процесса. – Мн.: Университетское, 1990. – 560с.
Амосов Н.М. Алгоритмы розума. – Киев: Наукова думка, 1979. – 223с.
Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. – К.: Байда, 1994. – 184с.
Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. – М.: Педагогика, 1980. – 232с.
Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. – М.: Просвещение, 1991. – 159с.
Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение, 1989.-224с.
Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культура спілкування: Навч.-метод.посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 328с.
Бараева О.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород: МП "Балахинская типография", 1994. – 71с.
Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. – М.: Лист-Нью; Центр общечеловеческих ценностей, 1997. – 336с.
Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 200с.
Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. – М.: Педагогика, 1983. – 272с.
Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. – М.: АО "ИНФРА-М" – АОЗТ "Премьер", 1995. – 204с.
Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой роботе. М.: Юрист, 1998. 496с.
Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с.
Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. – М.: Дело, 1991. – 320с.
Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 189с.
Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. – Москва-Белгород, 1995. 251с.
Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. – Симферополь: Таврия, 1992. – 112с.
Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и руководителей. – М.: Просвещение Бесплатно скачать реферат "Освіта та інтелектуальний розвиток" в полном объеме