Реферат: Українські спортсмени на олімпійських іграх в Турині

ХХ Олімпійські ігри стали надбанням історії, в яку записано і дві українські медалі.
Україна як і завжди приймала участь в олімпійських іграх 2006 року, які проходили в Турині. Турин досить радо приймав учасників та гостей з України. З представників української делегації спорту було досить багато знаменитостей, які підтримували учасників і в якості тренерів, і майстрів вищого класу.
Результати перших днів виступів українських олімпійців викликали змішане почуття нерозуміння, образи і розчарування.
Фігурне катання
На зимових олімпійських іграх Україну представляли спортсмени в таких видах спорту: фігурне катання (одиночне та парне), біатлон, санний спорт, фрістайл та лижі.
У фігурному катанні передбачалося здійснення головних надій. Вони покладалися на танцювальний дует Олена Гришина – Руслан Гончаров. Одесити, які постійно живуть і тренуються в США, йшли до олімпійських нагород близько 10 років і нарешті змогли за останні 2 роки ввійти до еліти танцюристів на льоду. В 2004 році вони піднялися на третє місце в чемпіонаті світу, в 2005 році – завоювали срібло континентальної першості. За класом вони ледь поступаються фаворитам даного виду спорту. Боротьба за золоту медаль в даному виді спорту була досить жорстка. Нашій парі дісталася лише бронзова медаль. Ці спортсмени після Турину вирішили залишити великий спорт, тому на наступних іграх у Ванкувері за боротися медалі будуть інші наші представники. Можливо це будуть учасники олімпійських ігор в Турині Юлія Головіна – Олег Войко, які посіли лише 23 місце в загальному заліку.
Ще є в України потенціал для досягнень у фігурному катанні в одиночному виступі. Олена Ляшенко, колишня чемпіонка і призер чемпіонату Європи, однак ця спортсменка отримавши травму не змогла повністю реалізувати свій потенціал. Олена Ляшенко в загальному заліку посіла 17 місце, а Галина Єфременко – 20 місце.
Парне катання завжди вважалося найбільш складним і травмо небезпечним видом фігурного катання. Саме тому спортивних пар у світі менше, ніж танцювальних дуетів, не говорячи вже про одиночників. У той же час цей вид користується великою популярністю в глядачів, адже виступ ведучих пар - це завжди калейдоскоп складних трюків. А ще - діалог сильного чоловіка і тендітної на вид жінки, що багатьох зворушує. Крім того, пари за традицією розігрують медалі першими й у такий спосіб задають настрой всьому олімпійському турніру фігуристів. Наприклад, у 2002 році скандали на Іграх почалися саме з парного катання.
Що стосується українських пар, то Юлія Белоглазова й Андрій Бех поки не готові вести боротьбу за високі місця, а Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов напевно виступили б краще, якби не травма партнера, що перешкодила нормальній підготовці до Ігор. Але і 12-і місце - непоганий результат. Цікаво, що Тетяну вже давно багато фахівців називають "природженою партнеркою". Залишилося тільки Станіславу стати ідеальним партнером.
Біатлон
Після двох добутих медалей від біатлоністів традиційну чекали чудес. Раніше їх здійснювали українки, нині їх схильні чекати від чоловічої збірної, якій видають аванси вже на протязі 10 років, але реалізувати їх вони поки що не змогли. В цьому сезоні на етапах Кубка світу не дотягнулись до п?6єдесталу. Найкращим було лише 4-е місце збірної в естафеті. Саме в цьому виді спорту і варто розраховувати на перемогу.
В індивідуальних гонках ставка йде на самого активного та перспективного – Андрія Дериземлю, єдиного з українців, який перемагав на етапах Кубка світу.
Серед жінок всі надії покладаються на Лілію Єфремову і Оксану Хвостенко. Перша на одному з етапів кубка планети дотягнулась до бронзової медалі, друга непогано виступала в минулому сезоні. Але обом українкам не вистачає стабільності в стрільбі, що є досить вагомим фактором. Ще є Олена Петрова, яка має досить багатий досвід участі у змаганнях, але минулорічна травма не дала змоги повноцінно підготуватися до Турину. Досить невпішні результати показали в естафетній гонці Олена Яковлєва, вона отримала травму і випала із подальшої участі, її підмінила Ніна Лемеш, але теж не показала гарного результату.

Список использованной литературы:

1. Алексеев Р.О. Международное олимпийское движение. – М.: Знание, 1966. – 96 с.
2. Вернер А. До чого догрались Игры в Турине. // Мой спорт. - № 3. – 2006. – С. 48.
3. Волобуєв М. Лилий Єфремова: „Победа, как сказочный сон. Просыпаться не хочется.// Мой спорт. - № 3. – 2006. – С. 42.
4. Заболотный И. Лики и блики.// Мой спорт. - № 3. – 2006. – С. 38.
5. Любомиров Н. Советский спорт и олимпийское движение. – М., 1963.
6. Очерки по истории физической культуры / Под ред. Е.Н. Петрова. – М., 1967.
7. Победоносец Д. В Турин, за медалями? // Аргументы и факты в Украине. - 2006. - № 6. – С. 35.
8. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт. – К.: Олимпийская литература, 1994. – 495 с.
9. Платонов В.Н. Теорія спорта. – К.: Вища школа, 1987. – 424 с.
10. Рубан Н. Охота голодного волка. // Мой спорт. - № 3. – 2006. – С. 74.
11. Саввин В. Вчера, сегодня и завтра международного олимпийского комитета. – М., 1967.
12. Соболев П., Калинин Н. Олимпийские игры. – М., 1955.
13. Соболев П. Олимпия, Афины, рим. – М., 1960.
14. Фоменко А. Прощавай, Турине! До зустрічі у Ванкувері. // Україна молода. – 26 лютого 2006 р. – С. 20.
15. Хавин Б. Все об олимпийских играх. – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 576 с.
16. Шишигин М. Путь к Олимпу. – М., 1967. Бесплатно скачать реферат "Українські спортсмени на олімпійських іграх в Турині" в полном объеме