Реферат: Осуд бездуховностi та егоїзму в повiстi "Кайдашева сiм'я"


Рубрика: Украинская литература
Вид: реферат
Язык: украинский
Размер файла: 8 кБ

Скачать реферат

Нечуй-Левицький посiдає особливе мiсце серед творцiв української класичної прози. Вiн - майстер великих епiчних творiв, вдумливий спостерiгач народного життя. В художнiх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдивi картини часiв панщини i характернi явища пореформеної епохи: боротьба за власнiсть, за землю, поява заможної сiльської верхiвки та маси заробiтчан, що йдуть на першi капiталiстичнi промисли i фабрики.

Це справжня енциклопедiя народного соцiального побуту, що постає в описах, у людських характерах. У повiстi "Кайдашева сiм'я" показано розшарування селянства, розпад патрiархальної сiм'ї пiсля реформи 1861 року.

Нечуй-Левицький викрив причини непорозумiння i сварок у сiм'ї Кайдаша. На конкретних прикладах письменник довiв, що в умовах капiталiстичної дiйсностi спотворюються людськi почуття i взаємини, iнтереси i прагнення.

Внаслiдок сутичок i боротьби за власнiсть люди стають жорстокими, дрiб'язковими, жалюгiдними. Крiм смiху, побутовi картини повiстi викликають ще й почуття суму за людину, за її самоприниження i моральний занепад. Цi люди нiчого не бачать у життi, крiм своїх родинних суперечок. Коло iнтересiв цих людей замикається на клаптику землi, на тиновi, на грушi...

У "Кайдашевiй сiм'ї" багато яскравих виразних дiалогiв, у яких виявляються з одного боку - лiризм i природний гумор українських селян, а з iншого - обмеженiсть їх свiтогляду, забобоннiсть i примiтивiзм понять, що зростають на грунтi дрiбновласницької психологiї.

Перед нами, нiби живi, проходять образи: старий Кайдаш, з його забобонами i схильнiстю до чарки, i чванлива Кайдашиха, незграбний i суворий Карпо, горда i брехлива Мотря, тиха Меланка i жвавий Лаврiн.
Карпо жорстокий, черствий.

Цi риси були помiченi у волостi, його обрали за десяцького. З цього приводу громада жартувала: "Карпо - чоловiк гордий та жорстокий, з його буде добрий сiпака..."

Дружину вiн хоче мати таку, щоб була "робоча та проворна, та щоб була трохи куслива, як муха в спасiвку". Дрiбновласницька позицiя, егоїзм, що панували у сiм'ї, притупили в людях родиннi почуття. В гнiвi Карпо кричить: "Не лiзь, бо задушу, iродова душа!" "Карпо затрусив матiр так, що легенький хлiв увесь затрусився".
Лаврiн - такий же дрiбний власник, егоїст.
I смiшно, i сумно читати "Кайдашеву сiм'ю".

Мова балакучого Лаврiна сповнена жартiвливих слiв, дотепних виразiв, поступово змiнюється, стає брутальною i сварливою. Ось вiн загрожує бабi Палажцi: "Як не знайду Мелашку, то я вас, бабо, вб'ю або повiшу"
Кайдашиха теж сварлива, егоїстична, зла, заздрiсна.

Вона була заводiєм усiх сварок в сiм'ї, всiєї колотнечi. На образi цiєї егоїстичної i сварливої жiнки показано моральний занепад людини в умовах безпросвiтної темряви i ворожнечi.

Мотря поспiль перетворюється на сварливу i жорстоку людину, яка в сiмейних суперечках не зупиняється нi перед ким. За це вiд свекрухи вона дiстала прiзвище "бендерська чума". Не сiмейне щастя може зрости в таких умовах, а зло i прагнення якнайбiльше увiрвати собi, навiть цiною кривди близьких i рiдних людей.

Мелашка у порiвняннi з iншими персонажами має чи не найбiльше позитивних рис. Але поступово вона переймає їхнi звички, грубiсть, що панували в сiм'ї Кайдашiв. Наприклад, коли Мотря за бiдне походження називає її дiтей старцями, Мелашка вiдповiдає: "Брешеш, брешеш, як стара собака.

Та й брехати добре не вмiєш. У тебе до того розуму та хисту нема". На образi Мелашки ще яскравiше, нiж на iнших персонажах, бачимо, що тяжкi умови життя перетворюють їх на егоїстiв.

Бесплатно скачать реферат "Осуд бездуховностi та егоїзму в повiстi "Кайдашева сiм'я"" в полном объеме