Реферат: Американський поет-новатор Уолт Уїтмен

Взаємодіючи з природою, людина краще пізнає їх. Голос природи, герой вважає, досконалим і мудрим і, слухаючи його, зливаючись з ним, відкриває для себе світ. Уночі герой іде на побачення із Всесвітом. Він чує, як «шепочуться зорі на небосхилі про каламутний ставок в осінньому лісі, про місяць, і спускається по крутосхилах шелесткого смеркання. Він освідчується у коханні землі, звертається до моря.

Вільний вірш, чи верлібр, стоїть на межі вірша й прози, йому не зберігається більшість особливостей, притаманних віршованій мові. Відсутні рима та постійний розмір, рядки різняться кількістю складів, а строфи – кількістю рядків.

У. Уїтмен вважається одним із основоположників верлібру. Його твори іноді називають «словесними ораторіями». Кожен рядок вірша становить смислову одиницю, а складний ритмічний малюнок органічно пов'язаний з ідейним змістом твору.

Вільний вірш Уїтмена виявися одним із магістральних шляхів, на яких відбувалося становлення реалістичної поетики. Новаторство у віршах Уїтмена обумовлене багатьма його філософськими й художніми вподобаннями.

Уїтменівський вільний вірш увібрав у себе ритміку англійської Біблії і прози Р. Емерсона, особливості, що вирізняли мовлення проповідників і ораторів Америки тієї епохи, поетичні прийоми індіанського фольклору.

«Стиль моїх поем,– писав Уїтмен,– це просто їх власний стиль». Як істинний поет він примушує слова співати, танцювати, цілуватися,– робить усе, що можуть робити люди чи стихії. Слово стає посередником між людиною, її душею і навколишнім світом. Поет зумисне поєднує різні стилістичні пласти, не боячись контрастів.

«Поезія покликана розкривати прекрасне у житті,– зауважує поет,– але прекрасне не в пишних окрасах – прекрасне саме життя як таке, в його істині і простоті». Мова для Уїтмена – живий організм, який розвивається. «Так писати, як пишу я, можна лише тоді, коли у вухах звучить мелодія.

Кожна душа має свою мову»,– підкреслює поет. Він мріє про поезію, яка не вимагала б перекладу, а впливала на читача так само безпосередньо і хвилююче, як музика. І справді, розвиток уїтменівського вірша має багато спільного з музичною композицією.

Його поетичні рядки, змінюючи один одного, утворюють потужний суцільний потік. Протягом майже чотирьох десятиліть Уїтмен перебував незмінно вірним своїй книзі, але не тому, що будував поетичний мавзолей для себе.

Ця самовіддана праця стала супутником і дзеркалом його життя, вищу владу якого поет вбачав у збереженні своїх ідеалів і у невпинній творчій діяльності, спрямованій на їх утілення.

Спадщина Уолта Уїтмена американського поета і публіциста – яскраве і видатне явище світової літератури. Невизнаний на батьківщині за життя, він був допущений в офіційний літературний пантеон лише на початку XX століття. Зате сьогодні вірші У. Уїтмена знайшли нове життя більше ніж 30 мовами народів світу.

Основні твори
- збірка «Листя трави»
- поема «Коли бузок розквіт торік у моєму дворі»
- цикл віршів «Прощай, моя фантазіє!»

Уолт Уїтмен помер 26 березня 1892 у віці 72 років і його похорон став громадською подією.

Бесплатно скачать реферат "Американський поет-новатор Уолт Уїтмен" в полном объеме