Реферат: Живописний первень в романі Еміля Золя "Черево Парижу"


Рубрика: Зарубежная литература
Вид: реферат
Язык: украинский
Размер файла: 26 кБ

Скачать реферат

В цілому грандіозний задум Золя, що втілився в зображненні Центрального ринку Парижа, як символу ненажерливості буржуазії, мирно перетравлюючої свої посередні радощі отримав виразне художнє втілення, ставши етапом розвитку європейського романа, відкривши нові горизонти прози.

Золя-художник жодною мірою не зводить написання роману до бідного набору тих прийомів, які вважаються невід'ємною приналежністю натуралістичної літератури. Принцип: «спадковість в певному середовищі крізь призму темпераменту» — це абстракція, що майже ніколи не перетворюється у Золя в художні образи.

Сучасна критика розкрила цілий комплекс улюблених синестетичних символів Золя, асоціативних вузлів, метафор, лексичних принципів, що створили самобутню і новаторську художню систему, збагачення і варіації якої можна прослідкувати в романі «Черево Парижу»

Найсильніша і оригінальніша сторона літературного дару Золя — пластичність, видовище словесного опису речового миру, що перетворюється на живописне полотно, що наділене рухом, блищить фарбами і всіма відтінками світла.

У імпресіоністських описах Золя необхідно відзначити дві характерні межі. Невід’ємними приедметами в живописному зображенні дійсності Золя стають сонце, розігрітий газовий ліхтар, залитий вогнями міський пейзаж, соковиті фарби.

Є і своя символіка у фарбах Золя, в грі чорного і червоного, крові і золота, сутінків і вогню. Він — майстер фрески, а не мініатюри, пише крупними мазками. У відомій «симфонії сирів» немає ніякої музичності, для Золя важливе не звучання епітета, а його смислове наповнення, передавальний ефект дотику, нюху, смаку.

Тут виявляється пристрасть Золя до плотсько-конкретного зображення матеріального світу, проглядається синестезія мистецтв.

Інша особливість описів Золя, в яких він не має собі рівних, — це зображення натовпу, великих людських скупчень, охоплених колективними відчуттями і переживаннями.

І тут Золя будує свій опис за законами живописної композиції — виділенням окремих рельєфних фігур, кидаючи на них світлові відблиски, відтіняючи барвистою плямою, відображаючи рухи і гул людської маси.

Роман Золя, при тому що він містить майже самостійні, завершені в собі описи-символи, досить міцно скріплюєся в композиційному відношенні. Головним героєм роману є «Черево Парижу» — ринок, звідки його»гладкі»прислужники нещадно вигнали»худого»мрійника Флорана. Символіка Золя — один із засобів подолання заземленості натуралізму. Золя-художник творив суд над тим, що ставало предметом його зображення, в даному випадку над ненажерливим Ринком, як символом буржуазії

Золя розкрив сторінки «Черева Парижу» перед технічними і науковими термінами, жаргонним словом і просто народними зворотами, грубістю і навіть лайкою, надавши своїм героям право висловлюватися в звичних для них виразах. Ця мовна розкутість, притаманна Емілю Золя підхоплена літературою XX в.

Завдяки синестезії у літературі Еміль Золя надає поетичному слову полісенсорної універсальності. Через імпресіоністські прийоми: детальну експозицію фона, кадрування, взаємозв’язок світла і руху, слово починає виступати як елемент живопису, як засіб передачі відчуттів, кольорів, гри світла й тіні.

Таким чином живописна майстерність Еміля Золя виявляється у правдивому зображенні дійсності. В романі «Черево Парижу» перед нами постає галерея картин. Живописний первень роману, його художня сторона - це сучасний ринок, величезний натюрморт восьми павільйонів, щоденний обвал їжі, та численні портрети сучасників, що постають всередені цього живописно зображеного натюрморта Центрального ринка.

Список использованной литературы:


1. Вересаев В. В. Из книги «Записи для себя»// Вересаев В. В. Собрание сочинений: в 5 т. – М., 1961. – Т. 5. – С. 472-527. С. 484:»Эмиль Золя «Чрево Парижа»гл. 1». Выписка с комментариями.
2. Волжский В. «Чрево Парижа» ждет зодчих: [описание парижского рынка в романе] // Лит. газ. – 1971. – 10 февр., № 7. – С. 12.
3. Гимельфарб Б. В. Предисловие // Золя Э. Утроба Парижа. – М., 1928. – С. V-XIV.
4. Емельяников С. Предисловие // Золя Э. Чрево Парижа. – М., 1964. – С. 514.
5. Зубарева К. «Чрево Парижа»Эмиля Золя // Золя Э. Чрево Парижа. – М., 1949. – С. 344-347.
6. Лилеева И. А. Комментарии: [Чрево Парижа. – Завоевание Плассана] // Золя Э. Собрание сочинений: в 26 т. – М., 1962. – Т. 4. – С. 739-754.
7. Станиславский К. С. Собрание сочинений: в 8 т. – М.: Искусство, 1959. – Т. 6. Статьи. Речи. Отклики. Заметки. Воспоминания. 1917-1938. – 465 с. С. 156: Описание парижского рынка в романе Э. Золя «Чрево Парижа».
8. Федорова Г. А. К вопросу о своеобразии творческого метода Э. Золя в романе «Чрево Парижа» // Взаимодействие методов, жанров и литератур: межвуз. сб. – Ижевск, 1981. – С. 38-46.
9. Эйхенгольц М. Д. [Вступ. ст.] // Золя Э. Полное собрание сочинений. Т. 3. Чрево Парижа. – М.; Л., 1928. – С. 7-12.
11. Эйхенгольц М. Д. «Чрево Парижа» Золя. Материалы и комментарии. 1. Творческая лаборатория Золя: (рукопис. материалы). 2. Современная критика о романе «Чрево Парижа» // Золя Э. Чрево Парижа. – М.; Л., 1937. – С. VII-XXI, 463-500.
12. Т.С. Студенко // Эстетика импрессионизма в творчестве Э.Золя. - М.,2004-С.82 Бесплатно скачать реферат "Живописний первень в романі Еміля Золя "Черево Парижу"" в полном объеме