Повністю згоден, так само як і всі люди, що слово "золото" є символом поняття "гроші". Давайте послухаємо дикторів радіо та телебачення, бо це ж вони прищеплюють більшості, що й як треба "думати" з того чи іншого приводу.

Уже нам не кажуть, що ця книга (п'єса, платівка, газета тощо) високохудожня або містить у собі якісь передові думки, ні - вона "бестселер", тобто "найкращепродажна", даруйте мені такий неологізм. Чергова третьорядна американська стрічка вихлюпується на нас з телеекрана з вкрадливим попередженням, що вона при першому показі зібрала стільки-то мільярдів доларів. Це і є її найкращою рекомендацією: "Не будь дурний, йолопе, як в тебе немає нічого, за що б ти отримав таку котлету гривень, то подивись, що люди мають!" І дивимось, більшість при цьому ковтає слину, меншість нудить од відрази, але дивимось, бо іншого видовища не буде. Ті, хто мають гроші, керують телебаченням так, щоб прищепити пересічному обивателю...

Зрештою, я вже про це писав трохи вище.

Про тих, хто має "золото", ми шанобливо кажемо "еліта нації". Тим часом світочі національної науки тікають у найми за кордон, продають свої знання і нашу славу так само, як наші дівчата там же своє тіло й душу.

Не Батьківщина і не Бог найчастіше слово у нашій мові, а гроші, "зелень", бакси...
Не любов, не краса, не честь спонукають нас на вчинки, а гроші, "зелень", бакси...

"Це бездуховно, вкрай меркантильно", - скажете ви. Я погоджуся. Проте це правда. Це наша духовна сутність - усіх, визнаємо ми це чи ні. Це наша дійсність. Нас так виховує життя. Мені тільки страшно, як це старші покоління погодилися з таким станом речей, кажуть же, що їх виховували інакше...