Перша теза Гобсека - відносність усіх цінностей, їхня залежність від оточення: "На світі немає постійного. Існують лише умовності - свої для кожного клімату". Головний висновок лихваря-філософа - треба в житті спиратися на щось таке, що дасть змогу задовольняти власний егоїзм і керувати іншими. І така сила - золото. "Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль". Так от, у золоті все "це є у зародку, і воно все дає у житті".

Мораль, релігія, самопожертва, альтруїзм - це все пусті слова, за якими ховається інстинкт, що між іншим, і є чимось постійним і непорушним, - інстинкт самозбереження; в суспільстві європейської цивілізації його називають особистим інтересом. Саме він визначає основні форми існування кожного в суспільстві, головна з яких - протистояння егоїстичних інтересів. "Ну, а щодо звичаїв, - зазначає Гобсек, - то люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними та багатими, повсюди вона неминуча".

Усвідомивши цей принцип, Гобсек підкорює своє життя служінню золоту, запроваджує цілу систему самовиховання і в такий спосіб стає одним із справжніх володарів Парижа. З височини відкритого ним філософського принципу він спокійно і з насолодою споглядає усе розмаїття театру життя: "Так от, усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільстві, проходять переді мною, і я влаштовую їх огляд, а сам живу спокійно. Тобто вашу наукову допитливість, своєрідну боротьбу, в якій людина завжди за знає поразки, я замінюю вивченням усіх потаємних пружин, що рухають людством. Одне слово, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади".

Він не відає жалю до інших: "Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був атеїстом". Бальзак знаходить жахливі, навіть жорстокі порівняння, аби змалювати поводження лихваря зі своїми жертвами: "Вони іноді обурювались, кричали в нестямі, а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку".

Переконливими свідченнями руйнації особистості Гобсека є непомірна ощадливість і нестримна скнарість. Торкаючись золота, він перестає контролювати себе і втрачає розум.