Давно тебе не бачила. Але дуже хотілося б з тобою поспілкуватися. Так багато вражень, життя нестримно несе мене своїми потоками, але мені вдається вправно керувати течією.

Знаєш, я ніколи не жалкую, що витратила тоді гроші на поїдку до Москви. Яке чудове і водночас незвичне місто, занадто велике, щоб його можна було охопити та зрозуміти, воно живе своїм життям. Звісно, шо на нас, таких як усі, що приїздять сюди на хвилинку, подивитися, сфотографуватися та забрати з собою вражену уяву, Москва зовсім не чекала. Вона зустріло нас туманом. Ти уявляєш? Я стільки чекала на цю зустріч...

Понад чотирнадцять годин дороги, автобус, ці постійні міліцейські пости, перевірки, митниця... А тут туман... Звичайно, хотілося побачити велич міста у променях сонечка, які б вигравали на золотоверхих соборах та церквах міста. А ти знаєш, як багато тих соборів у місті, а які вони чудові, у них відбиті цілі епохи та віки, заходиш і наче поринаєш у інший світ, інший вимір, час тут не має ніякого значення. Собор Василя Блаженного знаний на цілий світ, відомо, що майстри, які збудували цей собор, були страчені для того, щоб не зробили такої краси в іншому місті.

Місто з самого початку понесло нас своїми нестримними різноголосими вулицями та проспектами, підземкою метро. Нас зустрічали строкаті магазини, рекламки, афіші, старовинні будівлі та сучасні комфортабельні багатоповерхівки.

Червона площа - дуже відома, оспівана багатьма, виявилась не такою великою, можливо, навіть затишною. Коли проходили повз стіну Кремля, де поховано багато відомих людей, у пам'яті спливали яскраві ілюстрації історії, де головної персоною був екскурсовод, який за невеликий час провів нас тими бурхливими незрозумілими часами минулого. Коротенькі зупинки біля крихітних дощечок у стіні ще довго турбували нашу уяву. Тут сховано те, що залишилися від великий людей, які змінювали своїм вчинками плин історії.

Але час йшов. З заходом сонці здалося, що місто змінило свою маску, почало грати за іншими правилами, змінилися навіть перехожі. Вони стали більш вишукані, вибагливо вдягнені, занадто самовпевнені. Вони ніби поверталися у свої володіння, що їх на день забирали гості, туристи, шукачі пригод. Повз нас пролітали дорогі, раніше небачені автомобілі.

Ми провели незабутній чудовий день у цьому незрозумілому місті. Дуже хочу тобі про це розповісти більш детально. Ти ж розумієш, що цей папірець не може втілити усі ті враження, що переповнюють мою душу. З нетерпінням чекаю на зустріч.