Мабуть, рідко можна знайти таку людину, яка б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так вабить слухачів? Насамперед, своєю особливою поетичною мовою і стислою, влучною, образною. Наприклад:

Із-за гори, із кручі
Буйне військо виступає.

Після прочитання цих коротких рядків і нашій уяві постає крута гора, із-за якої виступає велике військо, виблискує зброя, чується іржання коней і стукіт копит.

Поетичність пісень досягається з допомогою таких художніх засобів, як епітети, порівняння, гіпербола, пестливі слова. Часто в піснях окремі вислови повторюються. Нерідко окремі рядки співаються двічі.

Такі повтори допомагають ясніше висловити головну думку, посилюють мелодійність пісень, роблять їх побудову злагодженою і стрункою.
Неповторна краса пісні у злитності слова і мелодії.

Сама мова пісні віршована, ритмічна, а тому дуже милозвучна. Ця милозвучність посилюється ще й мелодією. Якщо мелодія - крила пісні, то для їх злету потрібна ідейно-емоційна наснаженість слова.

Отже, такі особливості пісні, як лаконізм, стабільність розміру, ритмічність, використання різноманітних художніх засобів, що створюють високу поетичність мови, мелодійність та відповідність мелодії змісту пісні, широкий діапазон відображуваних настроїв, щирість почуттів, - все це забезпечило народним пісням неодмінний успіх.

Народна пісня живе століттями і буде вічно жити в народі, надиха-ючи навіть професійних діячів мистецтва на творчість.