«Велесова книга» - це унікальна пам’ятка української літератури. Бо здавна людей хвилювали питання про їх походження та розвиток. У дощечках «Велесової книги» закарбована історія українського народу, його культура, релігійні вірування, світосприйняття. Наш народ зображений як миролюбна, культурна спільнота на фоні постійних воєнних сутичок між сусідніми племенами: «Тому зайняли ми землю нашу й порядкуємо на ній спокійно».

Є згадки про існування писемності, про організований суспільний устрій наших предків: «Родами правили від імені родичів і віча. І всякий рід називався іменем своїх родичів… А князі й воєводи-отці водили людей битися з ворогами…»

Автор вводить описи обрядів та звичаїв, що мають пізнавальне значення.

Книга сповнена моральними настановами: «Маємо істинну віру, що не потребує людської жертви».

Наскрізною в усьому тексті є віра автора в богів та в невмирущість свого народу, що прагне незалежності: «Ми на землі згинемо, зникнемо в пітьмі… Тільки слава залишиться до кінця земного й іншого життя».

Таємничі дощечки «Велесової книги» змушують дослідників і донині розмірковувати, чи справжні вони, бо ця загадкова книга зачаровує поетичністю мови, патріотичною спрямованістю.