Богдан Лепкий - пристрасний співець подільського краю
Богдан Лепкий. Це відновлене ім'я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки в наш час, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий — видатна постать в українській літературі. Богдана Лепкого ми з повним правом можемо назвати поетом, прозаїком, драматургом, критиком та істориком літератури. Але все-таки він відомий перш за все як поет. У його літературному доробку є більше десяти поетичних збірок.
Ще малим хлопцем Богдан Лепкий виявив ненаситну цікавість, допитливість, міг до ранку слухати розповіді старших людей, захоплювався фольклором, легендами, віруваннями, обрядами. Усе почуте, взнане згодом стало тим бездонним джерелом, яке впродовж усього життя живило його душу. Ліси й озера Волині, зелені стрункі смереки, бурхливі стрімкі річки, соснові бори, зелені луки — все це навіки зачарувало поета. Адже й справді Волинь — один із найчарівніших куточків України.
Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля...
Так писав про свій рідний край Богдан Лепкий в одному зі своїх віршів «Заспів».
Пізніше з-під пера поета одна за одною виходять збірки його поезій. Його поезії прості, гарні, ліричні, хоч забарвлені тугою та смутком. Таким є і його вірш «Набік життя, журба дрібна». У ньому поет малює картини рідного краю, мріє про щастя людей, до якого, як вважає письменник, ще треба прокладати шляхи, але воно неодмінно прийде.
Невимовним смутком і болем, але разом із тим і палкою синівською любов'ю до рідного краю і тугою за його втратою сповнений вірш Б. Лепкого «Видиш, брате мій». Скільки ж у цій поезії тяжкої муки, невимовного болю. Це біль і туга тих, хто втрачає найдорожче у своєму житті — батьківщину. Здається, й кам'яне серце здригнеться, почувши цю поезію, що стала вже народною піснею.
Отже, Батьківщина Богдана Лепкого — Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами, полум'яним співцем якого і був видатний поет.
Ще малим хлопцем Богдан Лепкий виявив ненаситну цікавість, допитливість, міг до ранку слухати розповіді старших людей, захоплювався фольклором, легендами, віруваннями, обрядами. Усе почуте, взнане згодом стало тим бездонним джерелом, яке впродовж усього життя живило його душу. Ліси й озера Волині, зелені стрункі смереки, бурхливі стрімкі річки, соснові бори, зелені луки — все це навіки зачарувало поета. Адже й справді Волинь — один із найчарівніших куточків України.
Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля...
Так писав про свій рідний край Богдан Лепкий в одному зі своїх віршів «Заспів».
Пізніше з-під пера поета одна за одною виходять збірки його поезій. Його поезії прості, гарні, ліричні, хоч забарвлені тугою та смутком. Таким є і його вірш «Набік життя, журба дрібна». У ньому поет малює картини рідного краю, мріє про щастя людей, до якого, як вважає письменник, ще треба прокладати шляхи, але воно неодмінно прийде.
Невимовним смутком і болем, але разом із тим і палкою синівською любов'ю до рідного краю і тугою за його втратою сповнений вірш Б. Лепкого «Видиш, брате мій». Скільки ж у цій поезії тяжкої муки, невимовного болю. Це біль і туга тих, хто втрачає найдорожче у своєму житті — батьківщину. Здається, й кам'яне серце здригнеться, почувши цю поезію, що стала вже народною піснею.
Отже, Батьківщина Богдана Лепкого — Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами, полум'яним співцем якого і був видатний поет.
|
Відгуки користувачів: Богдан Лепкий - пристрасний співець подільського краю - Лепкий Богдан
Додати коментар | ↑ на початок |