Біографія: Іван Липа

24 лютого виповнилася 145-та річниця від дня народження видатного українського державного діяча Івана Липи.

Народився майбутній міністр уряду УНР 24 лютого 1865 року в селі Дальнику поблизу Одеси. Згодом із батьком Левом і матір'ю Анною перебрався у Керч. Там у парафіяльній школі отримав початкову освіту, вивчив новогрецьку мову. Після навчання у Керчинській гімназій — поступив у Харківський університет (1888 рік). Саме на Слобожанщині захопився українськими державотворчими ідеями. Почав писати твори під впливом Т.Шевченка, І.Франка, М.Драгоманова. У 1891 році став засновником таємного товариства „Братство Тарасівців".

У 1893 році Івана Липу заарештували за нелегальне перевезення україномовної літератури зі Львова до Харкова. Він 13 місяців перебував у в'язниці, три роки жив під наглядом поліції.

Увесь час Іванові Липі вдавалося поєднувати лікарську діяльність (жив він тоді знову в Керчі, а згодом на Полтавщині) з активною громадською роботою й письменництвом. У 1902 році були опубліковані його новели „Чорна жінка" та „Основи самотності". Друкувався в українських періодичних виданнях „Діло", „Народ", „Правда", „Буковина".

У 1917 році Іван Липа з початком революції стає членом Керівничого Комітету, згодом — завідувачем управління культури міністерства віросповідань в уряді УНР. Був також міністром віросповідань і підписався під прийнятим Директорією законом від 1 січня 1919 року про незалежність Української автокефальної церкви від Російської патріархії.

Після поразки українських національно-визвольних змагань початку минулого століття опиняється на території Західної України, яка підпала під владу Польщі. Проживав у Винниках, де винаймав помешкання та займався літературною працею. А на життя заробляв лікарською працею. Помер Іван Липа 13 листопада 1923 року й похований на цвинтарі у Винниках.