«Зачарована Десна» — автобіографічна кіноповість. Написав її О. Довженко, щоб «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел».

Великим і захоплюючим бур дитячий світ Сашка, сповнений веселих пригод, вражень і наївних вірувань. Не можна без хвилювання читати рядки повісті, в яких розкривається любов письменника до людей праці, синівська любов до батьків. Тонко передав автор весняне буяння природи.

«Зачарована Десна» — це літопис відкриття селянським хлопчиком широкого світу. У полоні спогадів про дитячі мрії автор піднімає завісу над першими печалями й радощами білоголового хлопчика. Тут і страх перед гадюкою у густій смородині, і перший гріх за вирвану моркву, по-дитячому наївне розуміння картини Божого суду, «що на неї боявсь дивитися навіть Пірат». Олександр Довженко зумів правдиво передати світ мрій сільського хлопчика, якому приємно обнімати лоша, бродити по калюжах, ловити руками щук, спати в човні під час весняної повені, дивитись на зоряне небо. Ці «незабутні чари дитинства» залишилися назавжди в уяві письменника-життєлюба.

«Зачарована Десна» — це хроніка дитинства, спогади про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість.