16 листопада 2024 рік - цей день в історії
1582 — Іван IV Грозний убив свого сина. Саме прізвисько князя з роду Рюриковичів досить повно характеризує період його правління. Постійні виснажливі війни довели країну до зубожіння. Сам факт вбивства сина став відомим широкому колу українців завдяки картині Іллі Рєпіна.
1632 — Відбулася битва під Лютценом . Це була одна з найзначніших та наймасштабніших битв тридцятирічної війни. У битві брали участь шведи під проводом Густава ІІ Адольфа та габсбурги під проводом Альбрехта Валленштайна.
1700 — Проголошення Прусії королівством. До цього землі були у складі Священної Римської імперії.
1848 — У Лондоні відбувся останній концерт видатного польського композитора Фредеріка Шопена. У 1849 році він помер.
1895 — Новий винахід – кінематограф, право винаходу якого належало братам Люм'єр, показали у Сорбонні (Франція).
1918 — Ще одне проголошення республіки – Угорщина виходить зі складу Австро-угорської імперії та змінює форму правління.
1933 — Перший крок багатолітньої історії непростих стосунків – Радянський союз та США встановили дипломатичні відносини з перспективою на співпрацю.
1967 — Розпочався Перший Світовий конгрес Вільних українців. Засідання тривало 4 дні, місцем проведення був Нью-Йорк.
1994 — в Україні узаконено професійне свято працівників радіо, телебачення та зв’язку (указ президента №667/94 від 11.11.1994р.).
2002 — Президент України Леонід Кучма підписав указ щодо відставки Анатолія Кінаха, а також направив на розгляд у Верховну Раду пропозицію щодо призначення нового прем’єра - Віктора Януковича.
16 листопада 2024 рік - народились:
1835 - Бельтрамі Еудженіо, італійський математик, член Національної академії деї Лінчеї в Римі (з 1873). Професор університетів у Болоньї (з 1862) і Римі (з 1873).
1838 - Опєкушин Олександр Михайлович, відомий російський скульптор. З-поміж робіт Опєкушина найбільш відомими є пам'ятник адміралу Грейгу у Миколаєві, пам'ятники Олександру Пушкіну у Москві, Санкт-Петербурзі та Кишиневі , Карлу фон Беру у Тарту та Михайлу Лермонтову у П'ятигорську .
1867 — Антоній Вишневський (церковне ім’я – Агапіт) — український церковний діяч, один із нечисленних представників вищого духовенства, який підтримав українську державність. Єпископ та архієпископ Катеринославський і Маріупольський (1911—1919).
1873 - Генді Вільям, корнетист, вокаліст, композитор. За величезний вклад в історію розвитку блюзу як музичного напряму прозваний «Батьком Блюзу». В 1960 році було встановлено його бронзову статую в Мемфісі, штат Теннесі, а також в Флоренс, Алабама.
1874 — Колчак Олександр Васильович, російський військовий і державний діяч, адмірал (1918), полярний дослідник і вчений-океанограф. Широким масам він відомий як провідник Білого руху в Сибіру. На ряду з керівниками Білого руху й державами Антанти був визнаний, як Верховний Правитель Росії (хоча реальної влади над усією територією країни не мав).
1878 - Паращук Михайло, скульптор і громадський діяч. Найвідомішою роботою майстра є пам'ятник Адаму Міцкевичу, що прикрашає площу Міцкевича у Львові.
1895 - Багрицький Едуард Георгійович – радянський поет, уродженець Одеси. На творчість великий вплив мали твори Шевченка та українська народна поезія.
1907 - Аміранашвілі Петро Варламович – оперний співак, соліст Тбіліського театру опери та балету ім. 3. П. Паліашвілі.
1930 — Олександр Сацький, український письменник та кінодраматург, автор сценаріїв до 16 фільмів, в тому числі «В бой идут одни старики» (разом із Леонідом Биковим), «Кармелюк», «Гнів» та ін.
1936 — Турчин Ігор Євдокимович, тренер з гандболу. Створив команду «Спартак» (Київ) — 20-разового чемпіона СPСР, 13-разового переможця Кубку Європейських чемпіонів. За видатні досягнення в спорті Турчин і його команда занесені в Книгу рекордів Гіннеса.
1938 - Нозік Роберт, американський філософ російсько-єврейського походження, ідеолог класичного лібералізму, професор Гарвардського університету.
1977 — Баюл Оксана Сергіївна, перша й досі єдина олімпійська чемпіонка України в зимових видах спорту. Срібний призер чемпіонату Європи (1993), чемпіонка світу (1994).