Реферат: Ліквідація УГКЦ (Української Греко-католицької церкви)

До найбільш вагомих наукових заходів за кордоном щодо дослідження історії церкви, зокрема УГКЦ, вшанування жертовницької діяльності її священників та вірних належить наукова конференція, проведена в 1963 р. у Римі на пошану глави Церкви Й. Сліпого. За задумом організаторів, захід мав не лише привернути міжнародну увагу до переслідування греко-католиків в Україні, а й продемонструвати єдність українського наукового світу в європейській діаспорі. З цією метою до організації конференції долучилися Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Українська вільна академія наук, Український вільний університет та Українське Богословське наукове товариство. Крім того, Український технічно-господарський інститут та понтифікальна колегія ім. св. Йосафата делегували своїх ректорів на голів окремих секцій. У роботі конференції взяли участь найбільш визначні діячі української діаспори, представники як духовних, так і світських інституцій. Зусиллями А. Жуковського, О. Кульчицького, П. Курінного, Б. Микитюка, Н. Полонської-Василенко, о. Ісидора Патрила, П. Цимбалістого, В. Яніва, В. Кубійовича, Є. Словінського, Р. Єндика, о. Іринея Назарка, о. Атанасія Великого було підведено своєрідний підсумок досліджень української діаспори з історії церкви, а також засвідчено тяглість трьох генерацій науковців України за кордоном. Матеріали конференції незабаром було опубліковано і вони стали гідною відповіддю радянській пропаганді на закиди проти церкви49 .

Своєрідним енциклопедичним виданням з історії переслідування української церкви стала підготовка і видання вченими та церковними діячами діаспори „Мартирології українських церков у чотирьох томах". У другому томі видання, упорядкованому і відредагованому О. Зінкевичем та священником Т. Лончиною, вміщено документи й матеріали про Українську католицьку церкву50 . На підставі зібраних матеріалів видавці роблять висновок про те, що українська церква, не залежно від того, була вона православна чи католицька, в умовах радянського режиму була приречена на знищення.

Ще одним спільним проектом української діаспори по дослідженню історії церкви став Науковий конгрес у 1000-ліття хрещення України. Для участі в роботі Конгресу було залучено представників не лише європейської діаспори, а й США та Канади. На конгресі були оприлюднені дослідження А. Жуковського, О. Барана, С. Сеник, А. Сороковського, М. Марунчака, З. Соколюка, Л. Рудницького та інших відомих науковців51 . Більшість наукових розвідок простежували церковні відносини в Україні з часів прийняття християнства Володимиром Великим аж до другої половини ХХ століття, при цьому значне місце посідали праці про причини і характер церковної унії та подальшу історію греко-католицької церкви. Особливу увагу привернула доповідь Я. Білінського про стан української православної церкви в УРСР. У ній на підставі даних американського дослідника церкви в СРСР В. Флетчера, оприлюднених в його монографії52 , а також матеріалів своєрідної дискусії з ним представників СРСР - ієромонаха Інокентія (С. Павлова) та професора В. Щердакова - на сторінках журналу „Социологические исследования"53 , робиться висновок про те, що більше половини віруючих Російської православної церкви в СРСР насправді становлять колишні вірні УГКЦ, які продовжують дотримуватися своїх традицій і готові повернутися до УГКЦ після її легалізації. На підтвердження своїх слів Я. Білінський приводить дані Б. Боцюрківа про те, що з близько 3000 діючих церков в Україні на початок 1970-х рр. понад 1500 припадало на Західну Україну, тобто колишні храми УГКЦ54 . Варто відзначити, що ряд праць Б. Боцюрківа були опубліковані в Україні в роки незалежності, а фундаментальне дослідження про ставлення Радянської влади до УГКЦ було перекладене і видане в Україні уже після смерті автора55 .

Про значну вищу релігійність населення в західних областях України свідчать і соціологічні дослідження радянського періоду56 . Однак радянські соціологи робили висновок про те, що з кожним роком церков та віруючих стає менше, а релігійне питання незабаром узагалі зникне.

Факти цілеспрямованого переслідування віруючих, особливо підпільної греко-католицької церкви, не бралися до уваги.

Радянська історіографія 1960-1980-х рр. не лише намагалася повторювати ідеологічні штампи про співпрацю УГКЦ з нацистами та підтримку нею буржуазних націоналістів. Вона почала певною мірою полемізувати із закордонними дослідниками церковної історії та українськими діаспорними релігійними й науковими центрами, підбираючи аргументацію на закиди щодо переслідування віруючих у СРСР та порушення прав громадян. Радянські історики, філософи, релігієзнавці О. І. Уткін, О. В. Огнева, В. В. Коник, О. Ю. Гаврилюк, I. Г. Батюк, В. В. Бурков та багато інших намагалися на підставі нормативних актів та Конституцій СРСР і УРСР довести широкі права релігійних общин та громадян у СРСР, а також звинуватити зарубіжних „радянологів" у фальсифікації фактів і спробі дестабілізувати становище в Радянському Союзі та підірвати його авторитет на міжнародній арені57 . (При цьому замовчувався той факт, що дійсно гарантовані права в СРСР насправді були фікцією, а будь-яка спроба їх відстоювання завершувалася, як правило, тюремним ув'язненням.) Особливу активність у цьому напрямі проявила радянська історіографія з обранням на престол Папи римського Івана Павла II, який прихильно ставився до Української католицької церкви, а також відповідаючи на осуд Католицької церкви та українських організацій за кордоном радянської агресії у Афганістані.

Варто відзначити, що навіть представники радянської історіографії були змушені визнати зростання впливу зарубіжних українських наукових центрів та їх пропаганди. Так, О.Уткін та О.Огнева відзначають, що „зарубіжні радіостанції, організації та центри мають у своєму розпорядженні значну матеріально-технічну базу, достатню кількість експертів, великий обсяг інформації та широкі можливості для пропаганди своїх досліджень. Поширювані ними твердження люди... можуть сприймати як істинні, оскільки в них є певне теоретичне обґрунтування, насиченість різними сучасними та історичними фактами" 58 .

В Україні, як справедливо зазначають автори „Академічного релігієзнавства" за редакцією проф. А. Колодного59 , боротьбу з релігією в 1970-х - на початку 1980-х рр. також здійснювали, прикриваючись такими ідеологічними кампаніями, як атеїстична контрпропаганда, метою якої було: викриття і нейтралізація так званого зарубіжного клерикально-націоналістичного впливу на український народ, припинення підривної діяльності зарубіжних антикомуністичних центрів.

Проте навіть у часи горбачовської „перебудови" уже традиційно в працях радянських авторів побутували догми про „реакційну суть уніатства та співпрацю греко-католицьких священників з польською буржуазією, німецькими фашистами та американськими імперіалістами"60 . Загалом у радянський період було видано велику кількість літератури, спрямованої проти греко-католицької церкви. З цієї тематики створювалися спеціальні бібліографічні покажчики, а деякі праці перевидавалися61 .

Підсумовуючи аналіз наукових праць з історії відносин радянської влади та греко-католицької церкви, можна без сумніву стверджувати, що саме незалежна позиція церкви, відстоювання нею інтересів народу та підтримка національно-визвольного руху стали справжніми причинами переслідування священників і вірних УГКЦ протягом кількох десятиліть. Водночас цькування Церкви проводилося не лише зусиллями державних органів та спецслужб, а й потужним ідеологічним апаратом, до якого було залучено діячів культури, вчених-істориків, релігієзнавців, філософів, соціологів. Численні праці радянських авторів намагалися прищепити ненависть до рідної церкви, позбавити її підтримки, зруйнувати віру й духовність українського народу, тим самим перетворивши його на „радянський народ", без духовності та національної самоідентифікації. Гідну відповідь радянському ідеологічному апарату протиставили українські вчені та діячі Української католицької церкви в діаспорі, які своє діяльністю - друкованим словом та радіопередачами - несли в Україну „зерно свободи" та підтримували віру народу. У свою чергу, сучасна українська історіографія завдяки залученню невідомих раніше архівних документів та ретельному аналізу праць

Список використаної літератури:

1 Марчук В. В. Українська Греко-Католицька Церква. Історичний нарис. - Івано-Франківськ, 2001.

2 Білас Я. І. Митрополит Андрей Шептицький і проблеми національно-визвольного руху українців: Дис... канд. іст. наук: 09.00.11 / Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Відділення релігієзнавства). Київ, 2003.

3 Волинець О. О. Функціонування Української Греко-Католицької Церкви в контексті державно-церковних відносин: Дис... канд. філософ. наук: / Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Київ, 2003.

4 Гнот С. І. Доброчинна діяльність Греко-католицької церкви у 1921-1939 рр. (за матеріалами Галицької митрополії): Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2003.

5 Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 р / НАН України, Інститут історії України. - К., 1998. - 404 с.

6 Сурмач О. І. Греко-Католицька Церква в період німецького окупаційного режиму в Україні (1941 - 1944 рр.): Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2001.

7 Сергійчук В. Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків України в боротьбі за віру і державу. - К.: Дніпро, 2001. - С. 16.

8 Див.: Марчук В. Війна і християнська мораль: суспільна місія греко-католицької церкви у 40-і роки ХХ ст. // Українська Повстанська Армія - феномен національної історії: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С. 107-108; Марчук В. Українська Греко-Католицька Церква. Історичний нарис. - Івано-Франківськ, 2001.

9 Гордієнко В. Сталінізм і греко-католицька церква // Матеріали конференції, присвячені життю та діяльності митрополита Андрея Шептицького. - Львів: Атлас, 1990. - С. 46.

10 Мартирологів українських церков у чотирьох томах. - Т. 2. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України / Упорядкували і зредагували Осип Зінкевич і священник Тарас Р. Лончина. - Торонто-Балтимор: Смолоскип. - 1985. - С. 64.

11 Мартирологів українських церков у чотирьох томах. - Т. 2. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України / Упорядкували і зредагували Осип Зінкевич і священник Тарас Р. Лончина. - Торонто-Балтимор: Смолоскип. - 1985. - С. 62.

12 Сурмач О. І. Греко-Католицька Церква в період німецького окупаційного режиму в Україні (1941 - 1944 рр.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2001. - С. 10.

13 Лаба В. Митрополит Андрей Шептицький. Його життя і заслуги. - Люблин: Свічадо. - 1990. - С. 61.

14 Кіцера О. Наш митрополит // Матеріали конференції, присвячені життю та діяльності митрополита Андрея Шептицького. - Львів: Атлас, 1990. - С. 14-16.

15 Сурмач О. Роль УГКЦ у порятунку євреїв під час німецької окупації // Науковий вісник Ужгородського державного університету. - Ужгород: УДУ, 2000. - Вип.5. - С.126-129.

16 Туркевич Ю. Риси характеру митрополита Андрея Шептицького // Матеріали конференції, присвячені життю та діяльності митрополита Андрея Шептицького. - Львів: Атлас, 1990. - С. 22; Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 р / НАН України, Інститут історії України. - К., 1998. - С. 30.

17 Трофимович В. Матеріали органів державної безпеки про діяльність греко-католицької церкви в роки німецької окупації // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень IV круглого столу (Львів, 9-10 травня 1994 року) / НАН України, Інститут української археографії, львівське відділення, Інститут філософії, Львівський музей історії релігії, Інститут релігієзнавства. - Львів, 1994. - С. 184-185.

18 Колісник Р. Військова управа та українська дивізія „Галичина". Накладом Братства колишніх вояків 1-ої Української Дивізії УНА. - Торонто, 1990. - С. 11; Кубійович В. Початки Української дивізії „Галичина" // Українська дивізія „Галичина". Історико-публіцистичний збірник / Редактори упорядники М. Слабошпицький, В. Стеценко. - Київ-Торонто, 1994. - 176с.

19 Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 р / НАН України, Інститут історії України. - К., 1998. - С. 18.

20 Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 р / НАН України, Інститут історії України. - К., 1998. - С. 18.

21 Ухач В. Національна церква, релігія в ідеологічно-програмовій та організаційно- практичній діяльності українського національного руху 30-х - 40-х років ХХ століття (за матеріалами таємних спец фондів центральних архівів України) // Історія релігій в Україні. Праці ХІІ міжнародної наукової конференції (Львів, 20- 24 травня 2002 року). - Книга 1. - Львів: Логос, 2002. - С. 448.

22 Вол Н. Роль галицького духовенства у визвольних змаганнях українського народу в 40-х роках ХХ ст. // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень IV круглого столу (Львів, 9-10 травня 1994 року) / НАН України, Інститут української археографії, львівське відділення, Інститут філософії, Львівський музей історії релігії, Інститут релігієзнавства. - Львів, 1994. - С. 11-13; Сурмач О. Українська греко-католицька церква в роки Другої світової війни // Там само. - С. 176-178.

23 Див.: Войналович В. Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960-х років: політологічний дискурс. - К.: Світогляд, 2005. - 741 с.

24 Замлинська О. В. Церква і культура України у перші повоєнні роки // Релігійна традиція в духовному відродженні України. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Полтава, 1992. - С. 149-150.

25 Андрухів І. О. Діяльність „ініціативного комітету" на Станіславщині з підготовки Львівського собору (липень 1945 - лютий 1946 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наукових статей / НАН України, Ін-т історії України. - К., 2003. - Вип. 7. - Част. 2.- С. 138-149.

26 Марущак М. „Ліквідація УГКЦ" - ідеологічна диверсія Москви проти визвольного руху на західноукраїнських землях // Державність. - 1992. - Ч. 2. - С. 32.

27 Бистрицька Е. До питання про ліквідацію греко-католицької церкви (1944-1946 рр.) // Історія релігій в Україні. Праці ХІІ міжнародної наукової конференції (Львів, 20-24 травня 2002 року). - Книга 1. - Львів: Логос, 2002. - С. 46.

28 Крикун Д. Блаженніший Любомир Гузар: «Лобіювання на користь церкви є приниженням для церкви» // Дзеркало тижня. - 2006. - 4-10 березня.

29 Без зерна неправди. Спомини отця-декана Володимира Лиска. - Львів, 1999. - С. 70-73.

30 Сергійчук В. Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків України в боротьбі за віру і державу. - К.: Дніпро, 2001. - С. 22.

31 Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1954. - К., 1994. - Т. 1. - С. 308.

32 Мартирологів українських церков у чотирьох томах. - Т. 2. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України / Упорядкували і зредагували Осип Зінкевич і священник Тарас Р. Лончина. - Торонто-Балтимор: Смолоскип. - 1985. - С. 64.

33 Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 р / НАН України, Інститут історії України. - К., 1998. - С. 282.

34 Сергійчук В. Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків України в боротьбі за віру і державу. - К.: Дніпро, 2001. - С. 23.

35 Там само. - С. 306.

36 Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1954. - К., 1994. - Т. 1. - С. 330; Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 р / НАН України, Інститут історії України. - К., 1998. - С. 309; Сергійчук В. Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків України в боротьбі за віру і державу. - К.: Дніпро, 2001. - С. 30-31; Андрухів І. О. Діяльність „ініціативного комітету" на Станіславщині з підготовки Львівського собору (липень 1945 - лютий 1946 рр.) / / Сторінки воєнної історії України: Зб. наукових статей / НАН України, Ін-т історії України. - К., 2003. - Вип. 7. - Част. 2.- С. 146 та ін.

37 Андрухів І. О. Діяльність „ініціативного комітету" на Станіславщині з підготовки Львівського собору (липень 1945 - лютий 1946 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наукових статей / НАН України, Ін-т історії України. - К., 2003. - Вип. 7. - Част. 2.- С. 147.

38 Похилевич Д. Л. Уніатська церква - ворог українського народу. - Львів, 1960. - С. 73; Діяння Собору греко-католицької Церкви у Львові 8-10 березня 1946 року. - Львів, 1946.

39 Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943-1946 р / НАН України, Інститут історії України. - К., 1998. - С. 327-328.

40 Сергійчук В. Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків України в боротьбі за віру і державу. - К.: Дніпро, 2001. - С. 259.

41 Андрухів І. О. Ліквідація греко-католицьких монастирів на Станіславщині у другій половині 40-х - на початку 50-х рр. ХХ ст. // Галичина: науковий і культурно- просвітній краєзнавчий часопис. - Івано-Франківськ. - 2004. - ? 10. - С. 157.

42 Мартирологів українських церков у чотирьох томах. - Т. 2. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України / Упорядкували і зредагували Осип Зінкевич і священник Тарас Р. Лончина. - Торонто-Балтимор: Смолоскип. - 1985. - С. 83.

43 Похилевич Д. Л. Уніатська церква - ворог українського народу. - Львів, 1960. - 84 с.; Клімов В. В. Уніатство - запеклий ворог української культури. - К.: Знання, 1981. - 48 с. та ін.

44 Таємне стає явним. - Ужгород: Карпати, 1965; Букович Д. Павутиння омани. - Ужгород: Карпати, 1974; Болдижар. М. М. Безслав'я. - Ужгород: Карпати, 1981.

45 Уніатство і український буржуазний націоналізм. - К.: Наукова думка, 1986. - С. 53.

46 Див.: Добрич В. У тіні святого Юра. - Львів: Каменяр, 1968; Клімов В. В. Уніатство - запеклий ворог української культури. - К.: Знання, 1981. та ін.

47 Перевезій В. О. Просвітницька діяльність Української греко-католицької церкви в 20-30-х роках XX століття: Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М. Драгоманова. - К., 1998. - 235 с; Гнот С. Митрополит А. Шептицький і розвиток національної культури Галичини в міжвоєнний період // Історія релігій в Україні. Праці ХІІ міжнародної наукової конференції (Львів, 20-24 травня 2002 року). - Книга 1. - Львів: Логос, 2002. - С. 113-117; Ліщинська-Милян О. Проблема релігійно-морального виховання у творчості Андрея Шептицького // Там само. - С. 246-251; 48 Кrawchuk A. Christian Social Ethics in Ukraine. The Legacy of Andrej Sheptytskyj. - Edmonton; Ottawa; Toronto, 1997.

49 Релігія в житті українського народу. Збірник матеріалів наукової конференції у Рокка ді Папа (18-20.10.1963) / Спільне видання НТШ, УБНТ, УВАН, УВУ на пошану Блаженнішого Верховного Архієпископа Кардинала Йосипа Сліпого, Почесного та Дійсного Члена НТШ у 75-річчя народин та 50-річчя священства / За ред. В. Янева. - Мюнхен-Рим-Париж. - 1966. - 222 с.

50 Мартирологів українських церков у чотирьох томах. - Т. 2. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України / Упорядкували і зредагували Осип Зінкевич і священник Тарас Р Лончина. - Торонто-Балтимор: Смолоскип. - 1985. - С. 839.

51 Науковий конгрес у 1000-ліття хрещення Руси-України у співпраці з Українським вільним університетом. Збірник праць Ювілейного конгресу. (Редактор В. Янів). - Мюнхен. - 1988-1989. - 1002 с.

52 Fletcher, William C.: Soviet Believers: The Religions Sector of the Population, Lawrence, Kansas: The Regents Press of Kansas, 1981, 259 pages.

53 Диалог // Социологические исследования. - 1987. - ? 7. - С. 28-49.

54 Білінський Я. Стан Української православної Церкви в УРСР // Науковий конгрес у 1000-ліття хрещення Руси-України у співпраці з Українським вільним університетом. Збірник праць Ювілейного конгресу. (Редактор В. Янів). - Мюнхен. - 1988-1989. - С. 336.

55 Боцюрків Б. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939- 1950) / переклад з англійської Наталії Кочан, за редакцією Олега Турія. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

56 Єришев А. О. Досвід соціологічних досліджень релігійності (Актуальні проблеми атеїстичного виховання). - К., 1969. - С. 57; Дулуман Е., Лобовик Б., Танчер В. Современн?й верующий: социально-психологический очерк. - М., 1970. - С. 31.

57 Огнева О. В., Уткін О. І. Свобода совісті реальна та ілюзорна. - К.: Наукова думка, 1982. - 184 с.; Уткин А. И. Антисоветизм под флагом „защит? религии". - К., 1987. - 48 с.; Батюк І. Г. Свобода совісті в СРСР. - К., 1958. - 36 с.; Бурков В. В. Под маской „христианской любви". - Л.: Лениздат, 1983. - 64 с.; Гаврилюк О. Ю. Свобода совісті в соціалістичному суспільстві. - К.: Політвидав України, 1981. - 278 с.; Коник В. В. Свобода совести и ее за щитники. - М.: Молодая гвардия, 1986. - 175 с.; Лисавцев ?. И. Критика буржуазной фальсификации положения религии в СССР. Изд. второе, дополненное. - М.: М?сль, 1975. - 320 с. та ін.

58 Огнева О. В., Уткін О. І. Свобода совісті реальна та ілюзорна. - К.: Наукова думка, 1982. - С. 164.

59 Академічне релігієзнавство. Підручник. За науковою редакцією професора А. Колодного. - К.: Світ Знань, 2000. - С. 464.

60 Яковенко В. Вічно вчорашні // Людина і світ. - 1987. - ? 7. - С. 62-63; Минович И. И. Преступн?й альянс. - М., 1985 та ін.

61 Антинародна діяльність уніатської церкви на Україні: Бібліографічний покажчик. - Львів, 1976; Правда про унію. Документи і матеріали. 2-ге видання. - Львів, 1968. Безкоштовно скачати реферат "Ліквідація УГКЦ (Української Греко-католицької церкви)" в повному обсязі