Реферат: Приватизація

Протягом десятиліть у нас виховували гордість першопрохідників. Ми пишалися тим, що були перши-ми на неповторному шляху до “сяючого вершинам”. Те, що відбувалося в навколишньому світі, чи підтвер-джувало вірність нашого чи руху мало безліч недоліків і ознаки виродження.
Відточене роками почуття власної унікальності і сьогодні не дозволяє нашим співвітчизникам усвідо-мити просту річ ( наші проблеми зовсім не оригінальні. Багато країн вже успішно справилися з ними. Тому даремні пошуки свого шляху туди, куди веде бита дорога. Краще придивитися до досвіду рішення проблем тими, хто крокує перед.
Безумовно, корисним і повчальної є досвід країни, що досягла значних успіхів в економічних рефор-мах, ( Чехії.
Ще кілька років назад чеська економіка мала ті ж ознаки, що і наша. Їй були властиві і централізація керування з загальним одержавленням власності, і висока концентрація виробництва. Але, на відміну від України, глибокі економічні перетворення, що почалися на початку 90-х років, не супроводжувалися катаст-рофічним падінням рівня життя і масовим безробіттям. Економіку трансформували без залучення країни у вихор інфляції. Капітали не залишали країну. Населення активне і, головне, свідомо підтримувало уряд у йо-го реформаторстві.
Основою економічної трансформації Чехії стала зважена фінансова політика. Курс національної валю-ти роками залишався майже без змін і складав 25-30 крон за один долар. Економічний організм мав здорову систему кровообігу ( стабільну грошову одиницю, що стала об'єктивним показником ефективності виробни-цтва.
Центральне ж місце в процесі економічних перетворень зайняла приватизація. Чехія ( приклад досяг-нення оптимального компромісу між головними критеріями приватизації: економічним, соціальним, політич-ним і моральної.
Приватизація в Чехії почалася з продажу малих підприємств через аукціони і конкурси. Насамперед це були об'єкти роздрібної торгівлі, суспільного харчування і сервісу. Вже в 1991 році було проведено 30 ти-сяч аукціонів. До середини 1993 року програма приватизації в Чехії була практично довершена. Усього було продано 25967 об'єктів загальною вартістю 27,61 млрд. крон. За два з половиною року понад 80% малих підприємств стали частками.
Швидко і масштабно проведена мала приватизація протягом двох років створила 1,5 млн. робочих місць. Це спричинило за собою спад у суспільстві соціальної напруженості, що виникла через структурну перебудову народного господарства, сформувало позитивне відношення населення до приватизації в ціло-му.
У 1992 році почалася приватизація великих і середніх підприємств. Спочатку ідея “великої приватизаці-ї” зводилася до відчуження власності за ваучерів. Але згодом став домінувати такий підхід:
- якщо хтось виявляв бажання придбати той чи інший об'єкт, Міністерство приватизації дозволяло його продаж;
- якщо покупців було трохи ( організувати конкурс їхніх приватизаційних проектів. У середньому на один об'єкт пропонувалося 5 проектів;
- якщо прямих покупців не було, державу акціонувала це підприємство, реалізуючи населенню не мен-ше, ніж 60% акцій.
Перша хвиля приватизації, проведена в 1992-у початку 1993 року, передала в руки п'яти з половиною мільйонів громадян державну власність на загальну суму 10 млрд. Доларів.
Сьогодні ж, у процесі здійснення другого етапу масової приватизації, у Чехії намітилося упевнене зро-стання виробництва ( приватне господарство початок демонструвати свою ефективність.
Які ж уроки дає чеський досвід? От вони:
- державне майно в Чехії в процесі приватизації продавалося і за ваучерів, і через викуп, і через аукціо-ни. Уряд продемонстрував, так сказати, вищий пілотаж економічної політики, оптимально об'єднавши гро-шову і масову (ваучерну) приватизацію. Найбільше соціально справедлива ваучерна модель залучила до цього процесу мільйони громадян, що забезпечило йому високий темп і суспільну зайнятість.
Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств”(від 4 березня 1992р.)
Дійсний Закон регулює правові, економічні й організаційні основи приватизації підприємств загально-державної, республіканської (Республіки Крим) і комунальної власності з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.
Приватизація майна державних підприємств України ( це відчуження майна, що знаходиться в загаль-нодержавної, республіканської (Республіки Крим) і комунальної власності, на користь фізичних і недержав-них юридичних осіб.
Приватизація здійснюється на основі наступних принципів:
- законності;
- надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів приватизованих підпри-ємств;
- забезпечення соціальної захищеності і рівності прав громадян України в процесі приватизації;
- пріоритетного надання громадянам України прав на придбання державного майна;
- безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянину України;
- приватизації державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів;
- дотримання антимонопольного законодавства;
- повного, своєчасного і достовірного інформування громадян про всі дії по приватизації;
- пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підпри-ємств.
Особи, що придбали державні підприємства в якості цілісних майнових комплексів, є правонаступни-ками їхніх майнових прав і зобов'язань відповідно до умов договору між продавцем і покупцем і законодав-ством України.
Зазначені об'єкти не підлягають відчуженню шляхом купівлі-продажу, обміну, дарування до уведення власної національної валюти.
Суперечки, що виникають у процесі приватизації, дозволяються чи судом арбітражним судом у вста-новленому порядку відповідно до їхньої компетенції.
Закон України про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації) від 6 березня 1992 р.
Дійсний Закон установлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їхнього відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-прода-жу.
Сферою застосування Закону є галузі, що підлягають першочергової приватизації: переробна і місце-ва промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі види транспорту, торгівля і суспільне харчування, побутове обслуговування населення, житлово-ек-сплуатаційне і ремонтне господарство. Відповідно до дійсного Закону можуть також приватизуватися під-приємства інших галузей, якщо вони відповідають вимогам частини першої статті 2 дійсного чи Закону якщо це передбачено планами їхньої приватизації. До відносин по приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованими даним Законом, застосовується Закон України “Про приватизацію майна державних під-приємств”.
До покупця, що придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить право володіння, корис-тування і розпорядження цим об'єктом з моменту удару молотка чи ліцитатора підписання протоколу засі-дання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі підприємства ? з дати прийнят-тя органом приватизації рішення про викуп.
Декрет Кабінету міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок” від 26 грудня 1992 р.
Кабінет міністрів постановляє:
1. Сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу до 1 березня 1993 року громадянам України в приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого під-собного господарства, будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (приса-дибна ділянка), садівництва, дачного і цивільного будівництва, у межах норм, установлених Земельним ко-дексом України.
Забороняється передача в приватну власність земельних ділянок на територіях зон відчуження і безу-мовного (обов'язкового) відселення, що піддались радіоактивному забрудненню внаслідок чорнобильської катастрофи.
2. Право приватної власності громадян на землю у випадках, передбачених статтею 1 дійсного Декре-ту, засвідчується відповідним Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
3. Установити, що громадяни України ( власники земельних ділянок, зазначених у статті 1 дійсного Де-крету, мають право чи продавати іншими способами відчужувати приналежні їм земельні ділянки.
5. Контроль за виконанням дійсного Декрету покласти на місцеві державне адміністрації.

Список використаної літератури:

1. 21 питання Юрію Єханурову про приватизацію через сертифікати // Прес-клуб.-1995.-№17.
2. Бабенко В. Приватизація в споживчій кооперації // Прес-клуб.-1995.-№17.
3. Бетина Н. Мала приватизація-95 піде по Зазначеному Президентом шляху // Дзеркало тижня.-1995.
4. Вернодубенко В. Українські ваучери. Як ними користатися? // Київський вісник.-1995.
5. Вісім способів приватизації // Скарбник.-1994.
6. Голикова Т. Про структуру державної власності // Економіка України.-1995.-№8.
7. Декрет Кабінету міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок” // Дніпро вечірній.-1993.
8. З приватизацією в науці Кабінет міністрів розбереться // Дзеркало тижня.-1995.
9. Закон України про приватизацію майна державних підприємств // Дніпро вечірній.-1992.
10. Інтерв'ю з головою Фонду державного майна України Юрієм Єхануров // Дзеркало тижня.-1995.
11. Ларіонов А. Центр післяприватизаційної підтримки // Дзеркало тижня.-1995.
12. Ляшенко І. Який сертифікат – такі результати // Дзеркало тижня.-1994.
13. Не теоретизуй, а приватизуй! (Лондонський приватний інститут Адама Сміта) // Справа.
14. Павлішенко М. Роздержавлення і приватизація: новий погляд на проблему // Економіка України.-1994.-№9.
15. Порядок надання і розгляду заяв про приватизацію // Дніпро вечірній.-1994.
16. Ріжків С. Знецінювання приватизаційних сертифікатів як спосіб відновлення соціальної справедливо-сті // Комерсант України.-1995.-№4.
17. Сахаєв В. Екологічна політика в умовах приватизації // Економіка України.-1994.-№9.
18. Слюсар В. Приватизація підприємств харчової промисловості // Економіка України.-1994.-№6.
19. Тихомиров М. Як стати власником // Прес-клуб.-1995.-№17.
20. Яценко Н. «Сірий вівторок» української приватизації // Дзеркало тижня.-1995.-№15. Безкоштовно скачати реферат "Приватизація" в повному обсязі