Реферат: Емський указ 1876 р.

До цього можна додати такий наче незначний, але дуже показовий факт, що в 1896—1900 роках Київський цензурний комітет щорічно забороняв не менше, ніж 15% українських видань, що суттєво перевищувало його заборони щодо видань на інших мовах, там ці заборони стосувалися 1-2%.

Не випадковими були царські репресії проти Галичини, коли її було зайнято 1914 року російськими військами. Адже після валуєвської заборони 1863 року, а особливо після заборони емської Галичина, яка була в складі значно ліберальнішої Австрійської імперії, стала своєрідним “українським П‘ємонтом”.

Практично всі українські письменники з Наддніпрянщини друкувалися здебільшого тут. Тут існували легальні українські організації, тут міг вільно розвиватися український театр і врешті-решт, що було абсолютно немислимо, українські форми політичного життя. Невипадково чиновники дуже ретельно стежили за тим, аби заборона про перевезення українських видань з Галичини в імперію дотримувалася.

Емська заборона відіграла фатальну роль в українському житті. Невипадково М.Грушевський присвятив її роковинам статтю з промовистою назвою “Ганебної пам’яті”.

Сама наявність емської заборони є прекрасною відповіддю тим, хто й сьогодні намагається вибудовувати ідилічні схеми про благотворний вплив великоруської культури на українців. Українцям було дуже важко вижити за умов такого благотворного впливу.

Але навіть в тій самій царській імперії щойно було дозволено друк українських “Євангелій” в перекладі Морачевського, який був під забороною аж з 1861 року, їх було випродано серед українських селян в кількості понад 125 тисяч примірників. Наклад на той час справді безпрецедентний.

Попри всі царські заборони Україна жила. І Україна прийшла до свого потужного державницького вибуху 1917 року.

Безкоштовно скачати реферат "Емський указ 1876 р." в повному обсязі