Курсова: Закони та підзаконні нормативно-правові акти
Нормативно-правовий акт - це юридичний документ, який має загальнообов'язковий характер, прийнятий компетентними державними органами, підтримується і охороняється державною владою від порушень, направлений на регулювання суспільних відносин і охорону соціальних цінностей. Нормативно-правовий акт має всі ознаки права і відноситься до правових актів.
Правових актів досить багато, і їх потрібно відрізняти один від одного. Термін «правовий акт» в правознавстві має три значення: по-перше, це правило правомірної дії — юридичний факт; по-друге, результат правомірних дій як елемент правової системи (юридична норма, індивідуальний припис (акт), акт автономного регулювання); по-третє, юридичний документ.
В даному випадку найбільш підходять два останніх значення. Тому правовий акт — це письмовий документ, який належним чином оформлений і в зовнішній формі виражає волю держави, її органів, класів, соціальних груп, окремих індивідів, узагальнення практики.
В підручниках по теорії держави і права всі ці акти викладені ізольовано один від одного, немає їх системного аналізу. Разом із тим, таке узагальнення і класифікація актів потрібні для того, щоб знати їх роль і місце в правовій системі. Всі правові акти мають загальні риси:
1)вони виражаються в письмово-документальній формі, мають об'єктивний характер і виступають як юридичні документи, що виражають реальність правових норм або процес їх реалізації;
2)вони мають вольовий характер. В них виражаються інтереси і воля держави, народу, суспільства, окремих державних органів, посадових осіб. В зв'язку із цим вони мають юридичну силу;
3)в цих актах закріплюються елементи правової системи— юридичні норми, узагальнення практики, індивідуальні приписи, автономні рішення окремих осіб. Вони мають офіційний характер;
4)всі ці акти складають єдину систему правотворчості, а також реалізації і застосування правових норм. Ліквідація або витіснення якої-небудь групи актів веде до порушення механізму правового регулювання суспільних відносин;
5) через правові акти населення отримує інформацію про зміст права — правові знання, про суб'єктивні права і обов'язки тощо. Ці акти виконують ідеологічну, орієнтовну Інформаційну, регулюючу, охоронну й інші функції права. Вони існують у вигляді фрагментів фізичного (матеріального світу) і сприймаються людьми як образ права, почуття права і законності.
В самому загальному вигляді всі правові акти можна поділити на дві великі групи: 1) нормативні акти; 2) індивідуальні акти. Разом із тим в практичному житті ми зустрічаємо чотири різновидності таких актів:
1)нормативні юридичні акти — акти правотворчості компетентних органів держави або населення в результаті різних референдумів. Вони складають основу системи права і законодавства;
2)інтерпретаційні акти нормативного або індивідуального характеру. Це акти офіційного тлумачення правових норм, які мають загально обов'язковий характер або обов’язкові тільки для конкретної справи, якщо це казуальне офіційне тлумачення. Вони доповнюють першу групу правових актів.
3)індивідуальні акти застосування правових норм, які мають владний характер, обов'язкові тільки для учасників конкретної справи і мають одноразовий характер. Наприклад, рішення суду, Укази Президента про нагородження тощо.
4)акти реалізації прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин. Наприклад, договори, заповіт. Вони виражають автономні рішення окремих осіб, правомірні дії і направлені на реалізацію права.
Всі ці акти відрізняються один від одного юридичною силою, дією в часі, в просторі і по колу осіб.
Нормативно-правові акти — основна і майже єдина форма права в Україні Ця форма права має свої великі переваги.
Основні структурні елементи нормативно-правового акта:
1. Преамбула — вступна частина, без статейне (таке, що не
містить норм права загальне введення, у якому дається обґрунтування закону, визначаються цілі, завдання й іноді формулюються вихідні світоглядні положення. Зараз преамбули в законах зустрічаються рідко.
2. Пункти, статті — містять вихідні одиниці нормативно-правового акта — нормативні розпорядження. Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.
Статті можуть поділятися на частини, а пункти — на абзаци і підпункти. І статтю, і частини, із яких вона складається, прий¬нято позначати скорочено початковими буквами: статтю — «ст.», а частини (абзаци) статей — «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, звуться пунктами.
3. Глави — є у великих за обсягом нормативно-правових актах.
4. Розділи — об'єднують глави у великих за обсягом нормативно-правових актах. Можлива й інша ситуація, коли статті, пункти об'єднуються в розділи, а розділи — у глави.
5.Частини-найбільші підрозділи закону, містяться, як
правило, у кодексах. Так, Кримінальний кодекс, Цивільний
кодекс поділяються на дві частини: Загальну і Особливу.
Розташування норм права в статтях нормативно-правового акта:
1) зазвичай правова норма міститься в одній статті, чим полегшується її ухвалення;
2) у ряді випадків для вираження складної норми права по¬трібні декілька статей;
3) іноді в одній статті містяться декілька норм права.
Список використаної літератури:
1) Ведєрніков Ю.А., Грекул В.С., Папірна А.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник для підготовки до державного іспиту. - Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2005.
2) Горбунова Л.М. Закон-основа підзаконості // Бюлетень Міністерства Юстиції -2004- №12 с.27-43
3) Журавський В. Щодо концептуальних засад майбутнього Закону „Про Регламент Верховної Ради України” //Право України – 2002 - №7
4) Загальна Теорія Держави і права /Под. ред. Цвік М.В –Харьків 2002.
5) Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник за ред.В.В.Копєйчикова – К.:Юрінком, 2002.
6) Закон поняття і сутність // Іменем закону -2005- №38 с.6
7) Марчук В.М. ,Ніполєев Л.В Нарис з теорії права-К.:-2004
8) Погорілко В., Федоренко В. Джерела конституційного права України: поняття, види і система. //Право України - 2002 - № 8.
9) Скакун О.Ф. Теорія держави та права. – Харків: Консум, 2001.
10) Стецюк Н. Конституція України як нормативно-правовий та політичний документ (до характеристики властивостей) // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ - 2000 - №1.
11) Фазікош Г. Юридична та соціальна природа судового рішення в цивільному судочинстві: сучасні наукові погляди //Право України – 2001
Безкоштовно скачати реферат "Закони та підзаконні нормативно-правові акти" в повному обсязі