Реферат: Операційна діяльність підприємства
Підприємства здійснюють свою діяльність на ринку в умовах жорсткої конкуренції. Ті з них, що програють у цій боротьбі, стають банкрутами. Для того, щоб не збанкрутувати, суб'єкти, що хазяйнують повинні постійно відслідковувати зміни ринкового середовища, напрацьовувати методи протидії негативним моментам для збереження своєї конкурентоспроможності. Одним з інструментів дослідження ринку й збереження конкурентоспроможності є аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, у тому числі й аналіз його фінансового стану. Порядок і інструментарій аналізу, який здійснюється з метою прийняття фінансових рішень, визначається самою логікою функціонування фінансового механізму підприємства.[10]. Підприємство для здійснення виробничої діяльності повинне мати три головні складові частини: основні фонди, оборотні кошти і персонал, який має ефективно використовувати наявні капітали.
Для чіткої організації процесу виробництва та управління підприємство повинне мати відповідну виробничу структуру. Виробничу структуру визначає виробничий процес, який здійснюється на підприємстві. З урахуванням особливостей виробничого процесу створюються основні цехи, виділяються окремі виробничі дільниці усередині цехів, створюються робочі місця і встановлюються виробничі зв'язки та пропорції між окремими робочими місцями, дільницями та цехами.
Виробнича структура підприємства - це склад виробничих ланок, їх кількість, розміри, співвідношення розмірів площ, численності робітників та потужності. До виробничих ланок відносять основні, допоміжні та обслуговуючі цехи, а на підприємствах з безцеховою структурою - виробничі дільниці. Виробнича структура відображає характер розподілу праці між окремими цехами, тобто виробничу спеціалізацію: і визначає ступінь взаємного зв'язку окремих підрозділів підприємства між собою та рівень їх кооперації.
Головною виробничою ланкою підприємства є цех. Цех - це основний виробничий підрозділ, де здійснюється частина основного, допоміжного або обслуговуючого виробничого процесу. При безцеховій структурі ці завдання виконують виробничі дільниці. Машинобудівні підприємства мають такі виробничі структури:
1.Технологічна.
Передбачає спеціалізацію цехів на виконання певної частини операцій технологічного процесу. Організація виробництва за технологічними ознаками є типовою для одиничного та серійного виробництва з різноманітною та не стійкою номенклатурою виробів. Ця структура недосконала. Вона має значну тривалість виробничого циклу.
2.Предметна.
Цехи спеціалізуються на виробництві певного виробу або комплектуючих. Предметна спеціалізація застосовується у крупносерійному й масовому виробництвах. Вона досконаліша, сприяє організації потокового виробництва, використанню спеціалізованого обладнання та автоматизації виробничих процесів.
3.Змішана.
Цехи класифікують за технологічними предметними ознаками. Застосовується на машинобудівних підприємствах. За технологічними ознаками формують ливарні, пресові та ковальські цехи, а за предметними ознаками - механічні.
Послідовне здійснення спеціалізації та виробничої кооперації є значним резервом прискорення темпів технічного прогресу. Вони спрощують виробничу структуру підприємства та його підрозділів і сприяють підвищенню їх ефективності.
Планування визначає шляхи досягнення визначених стратегічних і тактичних цілей підприємства. Планування здійснюється за такими головними напрямами: фінанси, постачання, виробництво та збут.
Основу планів підприємства становлять угоди з постачальниками та споживачами готової продукції, а також джерела фінансування його діяльності.
Метою організації є формування виробничих і управлінських структур, а також налагодження взаємозв'язків між ними. Організація сприяє створенню кооперативних зв'язків між окремими цехами, їх спеціалізації, при яких їх сумісна діяльність здійснюється з максимальною прибутковістю.
У ринковій економіці головна увага спрямовується на пошук шляхів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів та інвестування їх у проекти або активи, які принесуть доходи при мінімальному ризику. Значна увага приділяється визначенню ефективних співвідношень між фінансуванням бізнесу за рахунок позик та емісії цінних паперів, а також проведення оптимальної дивідендної політики.
Головне завдання фінансових менеджерів з урахуванням цих умов полягає в плануванні заходів, спрямованих на підвищення цін на акції, що є стратегічною метою підприємств
При управлінні фінансами потрібно уважно стежити за змінами попиту, пропозиції, цін і визначати їх вплив на діяльність підприємства. Врахування змін мікро - та макроекономічних чинників допомагає визначити, коли слід випускати акції чи облігації та встановлювати або змінювати рівень цін на свій товар. Найголовніше в діяльності сучасного фінансового менеджера - це вчасно передбачити несприятливі фактори та враховувати їх при визначенні фінансової політики фірми [9].
Список використаної літератури:
1. Чейз Ричард Б., Эквилайн Николас Дж., Якобе Роберт, Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е изд. Пер. англ. — М.: Издательский дом «Вильяме» 2001. — 704 с.
2. Производственный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д- Ильенкова, А.В. Бандурин, Г.Я. Горбовцев и др.; Под ред. СД. Ильенковой. — М: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 583 с.
3. Минаев Э.С., Агеева И.Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-модульная программа для ме¬неджеров «Управление развитием организации». Модуль 15. —
ИНФРА-М, 2000. — 256.
4. Василенко В.А., Мельник И.Е. Операционное и ситуаци¬онное управление в системе менеджмента: Учебное пособие. — М: МГИУ, 2002. — 530 с.
5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента (пер. с англ.). — М.: Дело, 1994.
6. Василенко В.О. Антикризисне управління підприємством. Навчальний посібник. — Київ: ЦУЛ, 2003. — 428 с.
7. Бабанский А.В. Сислемы непрерывного улучшения про¬дуктов и процессов. — Мн.: «Экоперспектива», 1999. — 237 с.
Безкоштовно скачати реферат "Операційна діяльність підприємства" в повному обсязі
