Реферат: Степан Васильович Руданський - життя і творчість

Особисте життя Руданського залишалось невлаштованим. Ідучи до Петербурга продовжувати своє навчання, він залишив на Україні першу свою любов — Марію Княгницьку, якій і адресувалася широко відома й досі пісня «Повій, вітре, на Вкраїну». Про юнацькі захоплення поета в Петербурзі промайнула лише смутна згадка в щоденниковому записі 1861 року та у вірші «Іще вчора ізвечора». В Ялті, рятуючись від самотності, Руданський зійшовся з багатодітною вдовою. Мабуть, єдиною відрадою для популярного лікаря і мало кому тоді відомого поета була поетична творчість. Та для неї не вистачало ні часу, ні снаги.
Дрібні громадські клопоти, постійні сутички з ялтинськими спекулянтами й контрабандистами, губернською царською бюрократією і титулованими пройдисвітами понад десять років отруювали поетові життя. Ці сутички набули особливої гостроти, коли влітку 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери, і Руданський з обов'язку карантинного лікаря і постійного члена санітарної комісії міста взявся винищувати з профілактичною метою джерела інфекції. Під час цієї непосильної боротьби Руданський сам захворів на холеру. Загальне ослаблення організму викликало загострення давньої його недуги — туберкульозу. І 3 травня 1873 року на тридцять дев'ятому році життя поета не стало.
Поховали С. В. Руданського на мальовничому кам'янистому узгір'ї масандрівського кладовища Ялти, звідки відкривається чудова панорама південного моря.
Так би й заросла з часом стежка до могили скромного трудівника, лікаря-гуманіста, якби не талант — живий вогонь його душі.

Безкоштовно скачати реферат "Степан Васильович Руданський - життя і творчість" в повному обсязі