Реферат: Міфи давньої Греції та давнього Риму

Первісна міфологія була антимістичною зі значними пережитками тотемізму, на що вказує легенда про вовчицю. Поступово римляни перейшли до землеробського культу, заселивши світ численними божествами, що піклувалися всіма силами природи і всіма видами робіт. Лари і Пенати опікали житло, двері охороняв Янус, домащне вогнище - богиня Веста. Нарешті, кожна людина мала свого особистого духа-покровителя – генія, в якому покровитель сім”ї і “геніус лоці” – покровитель місця.
Всіх цих божеств і духів римляни не уявляли в людському вигляді, не ставили їм статуй, не будували храмів. Проте вони виділяли серед них головних богів : Юпітера (грецький Зевс)– загальноіталійське божество неба, Марса – бога війни, Венера (грецька Афродіта), Юнона (грецька Гера) – дружина Юпітера.
Східні релігійні традиції потребують глибокого містицизма, підвищення ролі екстазу в обрядовості. Не менш потрібен новоствореній рабовласницькій імперій державносності притаманний східним релігійним традиціям культ царської особи. Елліністичні правителі ретельно підтримували цю запозичену в східних деспотій ще Олександром Македонським традицію. Олександрові ще доводилося переборювати опір греків незвичному для них обожненню живої людини. Проте надалі воно стало нормою релігійної свідомості еллінського світу.

Безкоштовно скачати реферат "Міфи давньої Греції та давнього Риму" в повному обсязі