Реферат: Архітектурні форми і стилі

Основними засобами архітектури є композиція, точно вивірені пропорції, масштаб, рівномірна послідовність елементів конструкції (ритм), пластика об'ємів, фактура і колір матеріалів, що застосовуються для опорядження. Від початку будівництва в стародавні часи і до сьогоднішнього дня архітектурні форми і стилі весь час змінювались. Здебільшого це відбувалось не за рахунок зміни форми будівлі, а внаслідок зміни її інтер'єра. Під поняттям «інтер'єр» розуміємо вигляд приміщення в будинку після його опорядження, тобто естетику і кольорову гамму фарбування і оздоблення, розміщення в ньому обладнання, меблів, картин, квітів тощо.
Вже в VI—V ст. до н.е. у Стародавній Греції і Стародавньому Римі почали зароджуватись перші класичні архітектурні форми будівель. Це значить, що прості форми будівель, які до цього споруджувались без урахування композиції і пропорцій між окремими їхніми частинами, почали набувати класичних архітектурних форм. Основною конструкційною системою будівлі став архітектурний ордер (рис. 1), тобто стояково-балкова конструкція, яка складається з несучих і несених елементів — колони і антаблемента. Ряд колон спирається на суцільну плиту, яка називається стилобатом.
В наш час класичними архітектурними ордерними системами вважаються грецькі і римські ордери. На рис. 2 подано п'ять римських ордерів: тосканський, доричний, іонічний, корінфський і складний. Кожен з цих ордерів визначається характерними особливостями побудови конструкції, складністю її оздоблення, насиченістю архітектурних елементів тощо.
Тосканський ордер одержав свою назву від назви відповідної місцевості в Італії. Характерною особливістю цього ордера є його простота. Певні конструкції будівлі опоряджувалися витягнутими криволінійними або прямолінійними оздобами, що виконувались за допомогою шаблонів.

Рис. 2. Римські архітектурні ордери:
а — тосканський; б — доричний; в — іонічний; г — корінфський; д — складний

Доричний ордер схожий з тосканським, але відрізняється від нього тим, що його фриз поділяється на вертикальні прямокутні оздоблені ділянки — тригліфи і метопи. Тригліф — це декоративна плита, на якій зроблені вертикальні жолоби (див. рис. 2). Метопа — це прямокутна ділянка фриза, розміщена між тригліфами. Вона може бути гладкою або декорованою рельєфом.
Колона доричного римського ордера спирається на базу, а стовбур її опоряджується поздовжніми декоративними жолобами (канелюрами). Цей ордер виник і досяг завершеності у Стародавній Греції.
Іонічний ордер почав розвиватися в іонічних колоніях Греції і Малої Азії. Характерною особливістю цього ордера є декоративні закручення капітелі на колоні і відсутність тригліфів. Цей ордер іноді називають середнім, бо він став перехідним між доричним і корінфським ордерами. Фриз ордера може бути гладким, але частіше його оздоблюють суцільним рельєфним рисунком. Архітрав виконують у вигляді трьох горизонтальних смуг.
Нижня смуга карниза опоряджується іоніками. Це суцільний рельєфний орнамент з елементами рисунка яйцеподібної форми.
Корінфський ордер досяг свого повного розвитку у Стародавньму Римі. Застосовувався для опорядження як зовнішніх конструктивних елементів будівлі, так і всередині її. Витонченість і краса його декоративних елементів створює враження багатства і розкоші. Цей ордер легко впізнати за капітеллю, яка виглядає як кошик, заповнений рядами листя, розміщеними один над одним. Карниз ордера також оздоблений різними ліпними прикрасами. Колона опоряджується канелюрами і спирається на базу.

Список використаної літератури:

Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.— К.: Техніка, 1997.— 304 а: іл,-\Бібліогр.: с 296. Безкоштовно скачати реферат "Архітектурні форми і стилі" в повному обсязі