Курсова: Проблема індивідуалізації на уроках фізичної культури

Вищою цінністю нашого суспільства є людина. Увага до виховання людини, турбота про всебічний розвиток її здібностей, вдосконалення особистих якостей уходить в коло проблем сучасного суспільства. Існування індивідуальних відмінностей між людьми – факт очевидний. Необхідність індивідуального підходу викликана тією обставиною, що будь-яка дія на дитину заломлюється через його індивідуальні особливості, через «внутрішні умови», без урахування яких неможливий по-справжньому дієвий процес виховання. Всебічний розвиток кожної людини – програмна мета нашого суспільства – припускає як важливу умову виявлення творчого потенціалу особи, формування індивідуальності як вищого рівня її розвитку. Кожна людина повинна мати можливості виявити себе. У цьому зацікавлені й окрема особистість, і все суспільство. Вікові ролі людського чинника в розвитку нашого суспільства поставило питання про індивідуальну роботу як важливій формі виховання. Індивідуальний підхід ніяк не протистоїть принципу колективності – основному принципу не тільки виховання, але й всього устрою нашого життя.
Індивідуальний підхід це не разовий захід. Він повинен пронизувати всю систему дії на дитину, і саме тому це загальний принцип виховання. Разом з тим в різних сферах виховання й навчання цей підхід виявляється в різній мірі. Індивідуальний підхід націлений у першу чергу на зміцнення позитивних якостей і усунення недоліків. При умінні й своєчасному втручанні можна уникнути небажаного, болісного процесу перевиховання.
За допомогою індивідуального підходу можна знайти «ключ» до кожної дитини. Індивідуальний підхід – один з головних принципів педагогіки. Сама проблема індивідуального підходу носить творчий характер, але існують основні моменти при здійсненні диференційованого підходу до дітей.
Об'єкт: цілеспрямований процес виховання дітей різного шкільного віку.
Предмет: методи і прийоми індивідуального підходу до дітей в процесі виховання в умові школи.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати вплив індивідуальної дії на виховання й розвиток дитини.
Гіпотеза: за допомогою використання індивідуального підходу у фізичному вихованні дітей, можна добитися кращого результату у вихованні всебічно розвиненої особистості.
Завдання:
1. Теоретично обґрунтувати значення й роль індивідуального підходу у вихованні і навчанні дітей шкільного віку.
2. Розкрити роль педагога в здійсненні індивідуального підходу.
3. Виявити індивідуально-психологічні особливості дитини.
Теоретичне значення дослідження полягає у вивченні індивідуального підходу у фізичному вихованні школярів.
Практична значущість дослідження полягає у використанні принципу доступності та прийомів диференційованого навчання у фізичному вихованні учнів та використанні матеріалу роботи для педагогічних училищ та вчителів шкіл.
Структура роботи. Курсова робота викладена на 27 сторінках комп’ютерного набору, містить 1 таблицю. Складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури. У роботі використано 20 літературних джерел.

Список використаної літератури:

1. Бабанский Ю.К. Комплексный подход к воспитанию школьников. – М., 1980. – 190 с.
2. Булич Э.Г. Физическая культура и здоровье. – М., Знание, 4, 1981. – 64 с.
3. Демерков С.В., Полтавский А.Ф. Воспитание двигательных качеств школьников, не занимающихся спортом. – Луганск, 2002
4. Зациорский В.М Физические качества спортсмена. – М., Физкультура и спорт, 1966
5. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка: Пособие для воспитателей дет. сада. – М.: Просвещение, 1981. – 127 с.
6. Коменский Я.А. Великая дидактика // Избр. пед. соч.: В 2 т. – М., 1982
7. Кузнєцова З.И. О перспективах исследования вопросов развития основных двигательных качеств у детей школьного возраста в процессе физического воспитания. – В сб.: Развитие двигательных качеств школьников /Под ред. З.И. Кузнецовой. М.: Просвещение, 1967
8. Лихачев Б.Т. Педагогика «курс лекций». – М., 1996
9. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1974. – 320 с.
10. Матвеев Л.П. Проблема периодизации спортивной тренировки. – М.: Физкультура и спорт, 1965
11. Определение физической подготовленности школьников /Под ред. Б.В. Сермеева. – М., Педагогика, 1973
12. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. – Киев: Вища школа, 1984.
13. Станкин М.И. Психолого-педагогические основы физического воспитания: Пособие для учителя. – М., Просвещение, 1987. – 224 с.
14. Сухомлинский В.А. О воспитании. – М., 1973. – 285 с.
15. Теория и методика физического воспитания /Под ред. Л.П. Матвеева, Н.Д. Новикова. – М.: Физкультура и спорт, 1976
16. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов. – М., Физкультура и спорт, 1978
17. Фомин Н.А., Филин В.П. Возрастные основы физического воспитания. – М., Физкультура и спорт, 1972
18. Цвек С.Ф. Физическое воспитание детей младшего школьного возраста. – Киев: Здоровье, 1975
19. Циганков М.Я. Застосування методу колового тренування на уроках фізичної культури в ІV класах загальноосвітньої школи. – К., 1975
20. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001 Безкоштовно скачати реферат "Проблема індивідуалізації на уроках фізичної культури" в повному обсязі