Реферат: Мислителі - раціоналісти про майбутнє культури

Новий час вніс свої корективи в розуміння культурного процесу. Для Західної Європи кінця XV – XVII ст. було періодом встановлення капіталістичних відносин, а водночас і поширенням нового типу людини, прагматично та раціоналістично налаштованої, ментальність якої поступово звільнялась від надмірного містицизму і релігійного фанатизму середньовічної доби. Саме такі люди на хвилі великих географічних відкриттів XV – XVI ст. розпочали колоніальне освоєння європейською метрополією всіх частин світу, саме вони долали і руйнували середньовічну натуральну систему господарювання, жорстку верствову ієрархію феодалізму, підривали панування абсолютизму в політичному устрої і ставали носіями культури, де домінуючою цінністю був уже сам індивідуум, суб`єкт, його влада, його самовідчуття. Стає популярним в Новий час розуміння людини як « царя природи», яке поза усякого наукового скептицизму має таки певне підгрунття. Можна погодитися,що формування самосвідомого суб’єкта було метою і результатом усієї біологічної еволюції, проте було б помилковим приймати це твердження раціоналістів, як доказ еволюції походження видів. Адже головною метою філософів того часу було не пропаганда атеїзму (як трактує радянська пропаганда), а пошук місця людини у Всесвіті.
В минуле відходив есхатологічний та аскетичний світогляд Середньовіччя, натомість поширювався антропометричні, гедоністичні й оптимістичні настрої. Визначальна роль у зміні світоглядних парадигм масових народних рухів доби Реформації (XV - перша половина XVI ст.), які знайшли продовження у бурхливому політичному житті XVII ст. Причини, що викликали Реформацію, - численні та складні. Варто зазначити релігійні чинники – моральне обурення ідеологією і практикою керівництва Римо-католицької церкви, яке на той час багато в чому спотворювало вихідні принципи християнського вчення. Протест проти католицизму мав і суто світський характер. Йдеться про незадоволення втручанням церковних інстанцій у державні справи, їхню підтримку феодального устрою, цькування світської науки, мистецтва тощо. Церква поступово втрачала авторитет і вплив на суспільство. За умов, коли світська освіченість посідала все більше місце в суспільному житті, церква почала розглядатися як гальмівна сила.

Список використаної літератури:

1. Библиотека Культурология: теория школы и история практики Персоналии (www/ countries. ru \ library. htm)
2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-е, перероб. І доп. \За ред.. проф.. А. Яртися та проф.. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с. з іл.
ISBN 966 – 603- 407- 7
3. Розенталь М., Юдін П. Короткий філософський словник \ Під редакцією М. Розенталя, П. Юдіна. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1952. - 585с.
4. Матвеєва Л.Л Культурологія: Курс лекцій: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2005. – 512 с. ISBN 966-06-0395-9 Безкоштовно скачати реферат "Мислителі - раціоналісти про майбутнє культури" в повному обсязі