Дипломна: Дягілєвські сезони

Провідним шляхом, невичерпним джерелом розвитку сучасного мистецтва є використання кращих зразків творчого досвіду попередніх поколінь митців.
Уважне вивчення, аналіз новаторських ідей, розбудова класичних основ хореографічного мистецтва являє собою обов’язкову умову підготовки майбутнього хореографа-виконавця, постановника, викладача.
Звернення до досвіду С.Дягілєва дозволяє створити чітке уявлення про стан мистецької діяльності в Росії, визначити здобутки хореографічного мистецтва, інноваційні процеси у класичному балеті, охарактеризувати творче зростання провідних танцівників та балетмейстерів, які знайомили Європу з російськими зірками хореографії.
Діяльність С.Дягілєва забезпечила вихід російського мистецтва на світову сцену, відкрила імена кращих виконавців та балетмейстерів, забезпечила новітні процеси у виконавстві та постановчій роботі.
Більшість сучасних дослідників творчого та життєвого шляху Дягілєва вивчають передумови започаткування "Російських сезонів", роль Дягілєва-антрипренера, співпрацю С.Дягілєва з провідними хореографами кінця ХІХ початку ХХ століття (Аміргамзаєв О., Бардніков С.).
Оскільки балетне мистецтво є синтетичним, водночас ми маємо змогу дослідити новаторські ідеї оформлення сцени, нові рішення музичних форм та пошуки втілення інноваційних ідей у пластиці та танку. Саме ці знахідки піднесли “Російській балет” до надзвичайної культурологічної події, дали змогу винести російське балетне мистецтво на міжнародну арену та створити свій неповторний стиль, який згодом ствердився як найкращий зразок класичного балету у Європі та Америці.
Для того, щоб краще зрозуміти внесок С.Дягілєва у розвиток сучасної хореографії, збагатити уявлення про основні процеси, що вплинули на появу нових напрямів у мистецтві балету, ми обрали тему нашого дослідження "Дягілєвські сезони".
Метою дослідження є аналіз виникнення та значення "Російських сезонів" для розвитку хореографічного мистецтва, інноваційних процесів, які мали місце в класичному балеті кінця ХІХ початку ХХ століття.
Завдання:
- вивчити та проаналізувати історичну та мистецтвознавчу літературу з проблеми дослідження;
- проаналізувати історико-культурологічну ситуацію Росії кінця ХІХ початку ХХ століття;
- на основі аналізу життя та творчої діяльності С.Дягілєва визначити його роль у процесі становлення російського балетного мистецтва;
- охарактеризувати творчі інновації, що мали місце у постановках "Російських сезонів";
- вивчити діяльність провідних артистів російського балету з метою популяризації хореографічного мистецтва Росії.
Об’єкт дослідження: розвиток російського мистецтва кінця ХІХ початку ХХ століття.
Предмет: значення дягілєвських сезонів для розвитку балетного мистецтва кінця ХІХ початку ХХ століття.
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Перший розділ складається із трьох частин. У першому пункті ми окреслили загальний стан культурних явищ і подій кінця ХІХ початку ХХ століття. У другому пункті ми дослідили життєвий і творчій шлях Сергія Дягілєва. Третій пункт ми присвятили роботі Дягілєва в журналі "Світ мистецтва", оскільки саме звідси виникає ідея прославлення російської культури на Заході.
Розділ другий складається із чотирьох частин. І в першому пункті мова йде про перші "Російські сезони" як про час завоювання і утримання успіху на західних сценах. В другому пункті ми роздивились складності фінансування "сезонів", зародження "комерційного балетного театру" та роботу Дягілєва із іноземними імпресаріо. Пункт третій допомагає побачити співпрацю Дягілєва із балетмейстерами і інноваційні знахідки останніх. Також в цьому пункті ми окреслили музичні пошуки та роботу художників-декораторів. Четвертий пункт присвячений участі у "Російських сезонах" талановитих балерин (М.Кшесиньска, Г.Павлова, Т.Карсавіна) та їхнім спогадам про співпрацю із С. Дягілєвим.

Список використаної літератури:

1. 50 опер. История создания. Сюжет. Музыка. Ред.-сост. И авт. вступит. статьи М.Друскин. Изд. 2-е.– Л. : Сов. композитор, 1960. – 154 с.
2. Алехин А.Д. О языке изобразительного искусства. – М.: Знание, 1973.– 48 с.
3. Амиргамзаева О.А., Усова Ю.В. Самые знаменитые мастера балета России. – М.: Вече, 2002. – 480 с.
4. Андреев А.Л. Место искусства в познании мира.– М.: Политиздат, 1980. – 255 с.
5. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. – Л.: Искусство, 1947. – 190 с.
6. Асафьев Б.В. О балете. – Л.: Музыка, 1974. – 295 с.
7. Астафьев Б. Русская живопись. – Л.-М.: Искусство, 1966. – 165 с.
8. Барг М.А. Эпохи и идеи. – М., 1987. – 386 с.
9. Бардников С. Образы балетной классики. – М.: Музыка, 200. – 100 с.
10. Бахрушин Ю.А. История русского балета. Изд.3-е. – М.: просвещение, 1977. – 287 с.
11. Бенуа А. Возникновение "Мира искусства" – Л.: 1928. – 150 с.
12. Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства: В2-х т. – М., 1994.
13. Блинова Н. Балетные этюды. – Л.: Искусство, 1995. – 150 с.
14. Блок Л.Д. Классический танец и современность. – М.: Радуга, 197. – 200 с.
15. Блок Л.Д. Классический танец: история и современность. – М.: Искусство, 1987. – 556 с.
16. Богданов-Березовский. Статьи о балете. – М.: Музыка, 200. – 150 с.
17. Браудо Е.М., Римский-Корсаков А.Н. Борис Годунов Мусоргского. – М.-Л.: Кинопечать, 1927. – 46 с.
18. Валери П. Об искусстве. – М., 1993. – 345 с.
19. Виппер Ю.Б. Творческие судьбы и история. – М., 1990. – 468 с.
20. Габович М.М. Душой исполненный полет. (Об искусстве балета). –М.: Молодая гвардия, 1966. – 173 с.
21. Гнедич П.П. Всемирная история искусств. –Л., 1996. – 679 с.
22. Грабарь И. Моя жизнь. – М-Л.: 1937. – 345 с.
23. Груббер Р. Всеобщая история музыки. – М.: Искусство, 1990. – 500 с.
24. Груббер Р. История музыкальной культуры. – М.: Искусство, 1995. – 500 с.
25. Гуревич П.С. Культурология. – М., 1996. – 453 с.
26. Ильина Т. В. История искусств. –М., 1993 – 432 с.
27. История русского искусства. Под ред. Акад. И.АЭ. Грабаря. – М.: Наука, 1968. – 456 с.
28. Карлинская-Скудина Г.С. Балет. – М.: Музгиз, 1961. – 51 с.
29. Карсавина Т.П. Театральная улица. Пер.с анг. Г. Гуляницкой. –Л.: Искусство, 1971. – 247 с.
30. Красовская В. М. История Русского балета: уч. Пособие. – Л.: Искусство, 1965. – 230 с.
31. Красовская В.М Русский балетный театр начала ХХ века. – Искусство, Ленинградское отделение, 1972. – 456 с.
32. Красовская В.М. Русский балетный театр начала ХХ века. Ч. II. – Танцовщики – Л.: Искусство, 1972. – 451 с.
33. Красовская В.М. Русский балетный театр начала ХХ века. Ч.I. – Хореографы – Л.: Искусство, 1971. – 521 с.
34. Красовская В.М. Анна Павлова. Страницы жизни русской танцовщицы. Изд. 2-е. –Л.-М.: Искусство, 1955. – 34 с.
35. Кривцун О.А. Ценности культуры и судьбы искусства. – М., 1989. – 357 с.
36. Левик С.Ю. Записки оперного певца. Изд. 2-е. –М.: Искусство, 1962. – 714 с.
37. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М., 1992. – 268 с.
38. Милюков П.Н. Очерки по истории русской культуры. В 3-х т. – М.: 1994. – Т.2., ч.2. – С-94.
39. Михайлов М.М. Жизнь в балете. –Л.-М.: Искусство, 1966. – 316 с.
40. Очерки по истории мировой культуры. Под ред Т.Ф. Кузнецовой. – М., 1997. – 526 с.
41. Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. –К., 2000. – 357 с.
42. Пустовит А.В. История европейской культуры. – К., 2004, – 398 с.
43. Суриц Е.Я. Джордж Баланчин. Истоки творчества. – Л., 1987. – 145 с.
44. Фокин М.М.Против течения. Воспоминания балетмейстера. – Л-М.: Искусство, 1962. – 639 с.
45. Хореографический справочник. – М.: Искусство, 2004. – 150 с.
46. Чередниченко Т.В. Музыка в истории культуры. – М., 1994. – 395
47. Черкашина М. Опера ХХ століття – К.: Музична Україна, 1981. – 250 с.
48. Шаляпин Ф.И. Повести о жизни. Страницы из моей жизни. – Маска и душа. – Пермь, 1965. – 400 с.
49. Эльяш Н.Н. Русская Терпсихора. – М.: Советская Россия, 1965. – 230 с.
50. Юхвидин П. Мировая художественная культура. – М., 1996 – 562 с. Безкоштовно скачати реферат "Дягілєвські сезони" в повному обсязі