Реферат: Особливості словозміни множинних іменників у сучасній українській мові

У сучасній українській літературній мові переважна більшість іменників вживається в однині і в множині. Проте є в ній іменники, що мають форму або тільки однини (singularia tantum), або тільки множини (pluralia tantum).

До останніх належать не лише назви типу іменини, кайдани, Карпати, пластівці, а й такі, як люди, діти, радощі, що мають форми однини, утворені від інших основ (людина, дитина, радість) [5, 121]. Множинні іменники різні за походженням, за часом і способом утворення. Серед них, зокрема, є лексеми, які виникли ще на спільнослов'янському мовному ґрунті, а також такі, що характерні для староукраїнської мови. Поповнюється їх склад і на сучасному етапі розвитку мови.

Усе це зумовило певні особливості у відмінюванні множинних іменників. У сучасних навчальних посібниках, підручниках з української мови здебільшого подано лише загальні правила написання відмінкових закінчень іменників, що мають тільки форму множини, причому звертається увага на те, що їм властиві ті ж самі форми відмінювання, що й іменникам першої, другої і третьої відмін у множині [2, 152; 3, 239]. Однак словозміна множинних іменників характеризується також і специфічними ознаками, властивими саме цій групі слів, які потребують, на нашу думку, особливої уваги.

Безкоштовно скачати реферат "Особливості словозміни множинних іменників у сучасній українській мові" в повному обсязі