Реферат: Жіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної хореографії

Незважаючи на вкрай несприятливі соціокультурні обставини, ідеологічні догми і заборони, які регламентували діяльність українських мистецтвознавців за радянської доби, ними зроблений вагомий внесок у дослідження українських народних, зокрема, жіночих танців.

Теоретичні здобутки вітчизняного мистецтвознавства певною мірою підсумовано у працях К. Василенка “Лексика українського народно-сценічного танцю” та “Український танець”, хоч теоретичні напрацювання і досвід творчої діяльності В. Верховинця, В. Авраменка, А. Гуменюка, П. Вірського, М. Вантуха, Я. Чуперчука, В. Петрика, О. Гомона, А. Кривохижи, К. Балог, Д. Ластівки, Г. Клокова, Р. Малиновського, М. Коломійця та ін. іще чекають комплексного дослідження. Це питання - на часі в умовах національно-культурного відродження, котре розгортається в незалежній Україні як закономірний і системний процес.

Сучасне національно-культурне відродження характеризується пошуком праоснов національної історії, прагненням розчистити її джерела, оживити кореневу систему етнокультури. А тому поштовхом до відродження української народної хореографії повинно стати, на нашу думку, системне осмислення її витоків – жіночих хороводних танців.

Безкоштовно скачати реферат "Жіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної хореографії" в повному обсязі